Йоганн Вільгельм (курфюрст Пфальцу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Вільгельм
курфюрст Пфальцу
Jan Frans van Douven 006.jpg
курфюрст Пфальцу
Правління 16901716
Попередник Філіпп Вільгельм
Наступник Карл III Філіпп
Інші титули герцог Пфальц-Нойбургу
герцог Юліх-Берг
Біографічні дані
Народження 19 квітня 1658(16580419)
Дюссельдорф
Смерть 8 червня 1716
Дюссельдорф
Поховання Дюссельдорф
Дружина Марія Анна Йозефа Австрійська
Анна Марія Луїза Медічі
Діти 2 сина
Династія Віттельсбахи
Батько Філіпп Вільгельм
Мати Єлизавета Амалія Гессен-Дармштадтська
Нагороди
орден Святого Губерта
Coat of Arms of Philip William, Johann Wilhelm and Charles III Philip, Electors Palatine (Order of the Golden Fleece).svg
Медіафайли у Вікісховищі?

Філіпп Вільгельм (нім. Johann Wilhelm von der Pfalz; 19 квітня 1658 — 8 червня 1716) — 19-й Курфюрст Пфальцу, герцог Юліх-Берзький (як Йоганн-Вільгельм II), пфальцграф і герцог Пфальц-Цвайбрюкен-Нойбург в 16901716 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Курпринц[ред. | ред. код]

Походив з династії Рейнських Віттельсбахів, Цвайбрюкенської гілки. Старший син Філіппа Вільгельма, герцога Пфальц-Нойбургу, і Єлизавети Амалії Гессен-Дармштадтської. Народився 1658 року в Дюссельдорфі. Освіту здобув у єзуїтських колегіумах.

У рамках зміцнення союзу з імператором, 1674 року оженився з представницею династії Австрійських Габсбургів. 1680 року призначається намісником герцогств Юліх і Берг. 1686 року увійшов до лицарства Золотого руна. 1687 року стає губернатором в Гайдельберзі, де почав проводити політику рівноправності католиків й протестантів, що викликало збурення. 1689 року помирає його дружина.

Курфюрст[ред. | ред. код]

1690 року після смерті батька успадкував трон Пфальцу, Юліху і Бергу. В цей час значна територія Пфальцу опинилася під окупацією французькими військами, а на іншій тривалі бойові дії. Тому резиденцією Йоганна Вільгельма став Дюссельдорфский замок — столицю герцогства Берг. Невдовзі курфюрст за 300 тис. талерів заклав вюрцбурзькому єпископу місто Боксберг.

1691 році в Ульмі оженився на представниці тосканської династії Медічі, отримавши як посаг 300 тис. скудо. У 1692 році у вагітної курфюрстині трапився викидень. До того ж Йоганн Вільгельм заразив дружину сифілісом, що, на думку самої Анни Марії Луїзи, зробило її безплідною[. Проте, шлюб їх хоч і був бездітним, але виявився щасливим; багато в чому, завдяки тому, що у чоловіка та жінки були спільні інтереси — театр і музика.

Після закінчення 1697 року війни за Пфальцьку спадщину домігся повернення йому зайнятих французькими військами територій. Як компенсацію Йоганн Вільгельм отримав також графство Меген.

Невдовзі в Європі постало питання щодо спадщини великої Іспанської імперії. В цій ситуації Йоганн Вільгельм опинився на боці імператора Священної Римської імперії. 1701 року, з початком Війни за Іспанську спадщину активно допомагав австрійським військам. В результаті зумів зайняти Верхній Пфальц і графство Кам, відвоювавши їх у Баварії — союзника Франції.

Ревний католик, Йоганн Вільгельм був малопопулярним у Пфальці, де проживало багато протестантів, і вважав за краще проводити час в своїх північних володіннях, в Юліхе і Бергу (особливо в Дюссельдорфі). Тут він будує чудові палаци Бенсберг і Шветцінген, а також займався перебудовою Дюсельдорфського палацу.

У 1705 році, на прохання курфюрста Бранденбурга, він, будучи католиком, дарував в своїх володіннях свободу віросповідання протестантам, які втекли з французького королівства після Нантського едикту. 29 вересня 1708 курфюрст відновив дію ордена Святого Губерта.

1711 року після смерті імператора Йозефа I призначено імператорським вікарієм. Того ж року під час обрання нового імператора підтримав в Франкфурт-на-Майні кандидатуру Карла VI Габсбурга. 1714 році за результатами війни за Іспанську спадщину вимушений був повернути Баварії Верхній Пфальц і графство Кам.

Помер 1716 року. Був похований в церкві Св. Андрія в Дюссельдорфі. Після його смерті курфюрстом Пфальца став його молодший брат Карл Філіп.

Меценатство[ред. | ред. код]

Заохочував мистецтва, є засновником Дюсельдорфської картинної галереї. Придворними художниками курфюрста були Ян Франс ван Дувен, Йоганн і Адріана Шпільберги, Еглон ван дер Неєр, Адріан ван дер Верфф, Рахел Рюйш, Ґотфрід Схалкен, Ян і Марія Венікс.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Марія Анна, донька Фердинанда III Габсбурга, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

  • син (1683), помер при пологах
  • син (1686), помер при пологах

2. Дружина — Анна Марія Луїза.

Дітей не було.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Otto Wirtz: Jan Wellem — Geliebter Verschwender. Erfurt 2004, ISBN 3-89702-665-1
  • Clemens von Looz-Corswarem: Kurfürst Johann Wilhelm II. von der Pfalz und seine Residenzstadt Düsseldorf, in: Elias H. Füllenbach / Antonin Walter (Red.): St. Andreas in Düsseldorf. Die Hofkirche und ihre Schätze. Zum 350. Geburtstag des Kurfürsten Johann Wilhelm von der Pfalz, Düsseldorf 2008, S. 25–53.