Йосипенки
| село Йосипенки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Тер. громада | Немирівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020170200035682 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1750 |
| Населення | 121 |
| Площа | 0,622 км² |
| Густота населення | 194,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22850 |
| Телефонний код | +380 4331 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′51″ пн. ш. 28°54′13″ сх. д. / 48.91417° пн. ш. 28.90361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
253 м[1] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22800, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Немирів, вул. Соборна, буд. 26 |
| Карта | |
  Йосипенки | |
 Йосипенки | |
| Мапа | |
| |
Йоси́пенки — село в Україні, у Немирівській міській громаді Вінницького району Вінницької області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Зарудинецька сільська рада. Населення становить 121 особу.
У селі бере початок річка Ульниця, права притока Усті.
У часи Російської імперії — село Осипенки Брацлавського повіту Подільської губернії. Власної церкви село не мало, входило до парафії сусіднього села Вовчок (нині Зарудинецької сільської ради).[2]
1876 року Ольга Розумовська разом із чоловіком Дмитром Жолтановським заснувала в селі «ферму соціалістів», яку відвідували відомі революціонери-народники.[3]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Немирівської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Немирівського району, село увійшло до складу Вінницького району[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,17 % |
| російська | 0,83 % |
- Гончар Степан Денисович (нар. 20 липня 1930) — кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2010; за мужність і самопожертву, виявлені у роки Другої світової війни у врятуванні осіб єврейської національності від фашистського геноциду, збереження пам'яті жертв Голокосту).[7]
- Рябий Микола Олександрович — український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач.
- ↑ Погода в селі Йосипенки. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 21 січня 2008.
- ↑ Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква: видавець О. Пшонківський, 2009. — С. 166.
- ↑ Панькова С., Шевчук Г. «За сто літ»: Покажчик змісту // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 282—283.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Указ Президента України «Про нагородження орденом „За мужність“» від 27 січня 2010 року № 64/2010. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- Зару́динці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С. 501
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |