Казімеж Лясковський
| Казімеж Лясковський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
1850 Львів, Австрійська імперія |
| Помер | 12 квітня 1922 |
| Діяльність | політик |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Рід | Q63531263? |
Казімеж Пьотр Лясковський герба Кораб (1850, Львів — 12 квітня 1922, Львів) — польський поміщик, власник маєтку Бажанівка, чиновник і громадський діяч, цісарський камергер, радник і делегат намісництва, депутат Галицького сейму, депутат Маршалок цісарської ради Сяніцького повіту .
Біографія[ред. | ред. код]
Його батьками були Феліціян Лясковський (пом. 1869) та Анеля, уроджена Лось герба Домброва[1] (пом. 1882), які з 1844 володів селом Бажанівка. Його брати і сестри були: Марія, Владислав, Станіслав і Ядвіга.
У 1872 році закінчив юридичні студії на юридичному факультеті Львівського університету . Під час навчання був президентом «Братської допомоги», також заснував асоціацію «Бит». Поступив на державну службу в Австро-Угорщині. Працював у прокуратурі, потім у губернаторстві, де був уповноваженим президії під час канцелярії графа Альфреда Юзефа Потоцького. У 5-й каденції Крайового сейму Галичини (1882—1889 рр.), під час його п'ятої сесії, він був постійним заступником губернатора й урядового комісара Філіпа Залеського та цісарським радником намісництва від уряду[2]. Обіймав посаду старости цісарської канцелярії Бжезького повіту, був міністерським секретарем у міністерстві внутрішніх справ у Відні, радником намісництва при Крайовій шкільній раді у Львові. З 1892 року був делегатом намісництва в Кракові[3]. Отримав звання підпоручика і камергера[4], а в 1893 році — надвірного радника[4][5]. Після виходу у відставку в 1901 році він став заступником маршалка в Національному департаменті. У наступні роки обирався депутатом 8-го (1901—1907), 9-го (1908—1913)[5], 10-го (1913—1914)[6] складів від 1-ї курії Сяноцького округу. З 1907 р. входив до складу Цісарської Ради Сяніцького повіту, обраного від гурту міських гмін[7], близько 1909 р. — до складу повітового відділу[8][9][10][11], у с. на наступних виборах до Ради в 1912 році він був переобраний від групи більших маєтків, 29 жовтня 1912 року він був обраний президентом (маршалком) повітового відділу[6][12][13][14][15]. Виконував також обов'язки старости Краківського повіту.
Приблизно з 1908 року був заступником голови окружної управи у Сяноку Товариства «Кулко рольніче» у Львові[16][17]. Був членом Товариства благоустрою міста Сянок[18]. У Національному банку Королівства Галичини та Лодомерії Великого князівства Краківського у Львові він був директором з 1902 року, віце-президентом[19] і президентом з 1913 по 1918 рік. Був заступником президента місцевої залізниці Хабувка — Закопане[20]. Належав до Товариства Галицької ощадної каси у Львові[21]. Він був активістом[22] і президентом Товариство земельного кредиту[23], обраним у 1921 році (після смерті Стефана Мойси). Був довічним членом Товариства сприяння польській науці[24]. Член і активіст Галицької господарчого товариства, член її сяноцького осередку[25][26]. Деякий час він був президентом ГГТ (10 червня 1909 — 24 червня 1910)[27][28].
Під час Першої світової війни, після створення Верховного Крайового Комітету і створення його в Сяноці, він увійшов до складу Повітового Крайового Комітету в Сяноку[29].
Після смерті батька Казімеж Лясковський успадкував маєток[30] у 1875 році. На початку ХХ століття він володів там 212 га[31][32]. У 1882 році Анна Мілковська (донька Едуарда та Магдалини, уродженої Тшечеської) стала його дружиною[33][1]), дітей у них не було. Вони обоє вели господарство в Бажівці, були громадсько активними в селі, підтримували будівництво місцевої каплиці св. Анни, придбання її обладнання.
Казимир Лясковський помер 12 квітня 1922 року у Львівській філармонії під час концерту твору «Стабат Матер» Джоаккіно Россіні. Похований у родинній гробниці в Горлиці.
Після нього у 1921 році маєток у Бажівці успадкував його прийомний племінник Данієль Родич-Лясковський (1884—1957), одружений з Марією (1901—1989), дочкою Станіслава Осташевського з Климківки. Після Другої світової війни маєток Лясковських у Базанівці був захоплений у складі т. зв. аграрна реформа, Державним казначейством Народної Польщі. У садибному будинку розташовувалася початкова школа[34].
Ордени та нагороди[ред. | ред. код]
- Командор із зіркою ордена Франца Йосифа (Австро-Угорщина, 1901)[4][5][35]
- Кавалер ордена Леопольда (Австро-Угорщина, 1898)[3][4][5]
- Військовий хрест «За громадянські заслуги» 2-го ступеня (Австро-Угорщина, 1917)[36]
- Пам'ятна ювілейна медаль для цивільних державних службовців (Австро-Угорщина, до 1912 р.)[11]
- Ювілейний хрест для цивільних державних службовців (Австро-Угорщина, до 1912 р.)[11]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список сяноцьких депутатів до Галицького сейму
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Rocznik szlachty (II), 1883.
- ↑ Protokół 21. posiedzenia, V. sesyi, V. peryodu Sejmu Galicyjskiego z dnia 12. stycznia 1888. roku, 1888, с. 1
- ↑ а б Odznaczenia jubileuszowe. Nowa Reforma: 5. Nr 277 z 3 grudnia 1898.
- ↑ а б в г Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1914. Lwów. 1914. с. 468.
- ↑ а б в г Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 355.
- ↑ а б Alojzy Zielecki, Struktury organizacyjne miasta, W epoce autonomii galicyjskiej, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995, s. 356.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1908 (PDF). Lwów. 1908. с. 366.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1909 (PDF). Lwów. 1909. с. 394-395.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1910 (PDF). Lwów. 1910. с. 394-395.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911 (PDF). Lwów. 1911. с. 408-409.
- ↑ а б в Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1912 (PDF). Lwów. 1912. с. 409.
- ↑ W przededniu ukonstytuowania Rady powiatowej. Tygodnik Ziemi Sanockiej. Nr 42: 1—2. 20 października 1912.
- ↑ Ukonstytuowania Rady powiatowej. Tygodnik Ziemi Sanockiej. Nr 44: 1—2. 3 listopada 1912.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1913 (PDF). Lwów. 1913. с. 461.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1914 (PDF). Lwów. 1914. с. 468-469.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1909 (PDF). Lwów. 1909. с. 937.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1910 (PDF). Lwów. 1910. с. 937.
- ↑ Sprawozdanie Wydziału Tow. Upiększania Miasta Sanoka (PDF). Miesięcznik Artystyczny: 67. Nr 7 z 1912. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2016. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 955.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 898.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1911. Lwów: Prezydyum C.K. Namiestnictwa. 1911. с. 973.
- ↑ Tow. kredytowe ziemskie. Gazeta Lwowska: 3. Nr 49 z 2 marca 1921.
- ↑ Tow. kredytowe ziemskie. Gazeta Lwowska: 4. Nr 51 z 4 marca 1921.
- ↑ Sprawozdanie wydziału Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej za rok 1919. Lwów. 1919. с. 27.
- ↑ Sprawozdanie Komitetu C. K. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego za rok 1913. Lwów. 1914. с. 346.
- ↑ Sprawozdanie Komitetu C. K. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego za rok 1912. Lwów. 1913. с. 252.
- ↑ Zmiana prezydyum tow. gospodarczego. Nowości Illustrowane. Nr 22: 9. 29 maja 1909.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1909, s. 927; 1910, s. 927.
- ↑ Alojzy Zielecki, Miasto w latach Wielkiej Wojny 1914—1918, W epoce autonomii galicyjskiej, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995, s. 491.
- ↑ Baza właścicieli i dóbr ziemskich. Bażanówka. genealogia.okiem.pl.
- ↑ Alojzy Zielecki, Życie gospodarcze, W epoce autonomii galicyjskiej, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995. s. 405.
- ↑ Skorowidz powiatu sanockiego. Wydany na podstawie dat zebranych w roku 1911. Sanok. 1911. с. 4.
- ↑ Kazimierz Laskowski. polishgenealogy1.blogspot.com.
- ↑ Dwór Laskowskich w Bażanówce. zabytki-podkarpacie.pl. Архів оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. Wiedeń. 1918. с. 161.
- ↑ Część urzędowa. Gazeta Lwowska: 1. Nr 241 z 23 października 1917.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Laskowski herbu Korab. Rocznik szlachty polskiej. Т. 2. Lwów: Księgarnia K. Łukaszewicza. 1883. с. 1-799.
- Ustąpienie prezesa Laskowskiego. Nowości Illustrowane. Nr 18: 6. 5 maja 1906.
- Kronika. † Kazimierz Laskowski. Gazeta Lwowska: 3. Nr 78 z 14 kwietnia 1922.
- Zgon wybitnego urzędnika-obywatela. Nowości Illustrowane. 17: 4. 29 kwietnia 1922.
- Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka. Kraków: Secesja. 1995. ISBN 83-86077-57-3.
- Szkoła we dworze. 60 lat obecności Szkoły Podstawowej w bażanowskim dworku. spbazanowka.szkolnastrona.pl.
- Kazimierz Laskowski. sejm-wielki.pl.
|
