Координати: 48°41′36″ пн. ш. 22°24′22″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 22.40611° сх. д. / 48.69333; 22.40611 (Кам'яниця)
Очікує на перевірку

Кам'яниця (Ужгородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'яниця
Герб Прапор
Вигляд з Невицького замку на Кам'яницю
Вигляд з Невицького замку на Кам'яницю
Вигляд з Невицького замку на Кам'яницю
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Рада Кам'яницька сільська рада
Код КАТОТТГ UA21100110030049630
Основні дані
Засноване 1350
Населення 1 886
Площа 0,12 км²
Поштовий індекс 89411
Географічні дані
Географічні координати 48°41′36″ пн. ш. 22°24′22″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 22.40611° сх. д. / 48.69333; 22.40611 (Кам'яниця)
Водойми р. Уж, Сирий Потік
Найближча залізнична станція Кам'яниця
Місцева влада
Адреса ради 89411, с. Кам'яниця, вул. Ужанська, 105
Карта
Кам'яниця. Карта розташування: Україна
Кам'яниця
Кам'яниця
Кам'яниця. Карта розташування: Закарпатська область
Кам'яниця
Кам'яниця
Мапа
Мапа

CMNS: Кам'яниця у Вікісховищі

Кам'яни́ця — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річках Уж і Сирий Потік.

Історія

[ред. | ред. код]
Гідрооб'єкт на Ужі

На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста — мезолітичне місцезнаходження. Археологи запевняють, що на території села Кам'яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту (14 — 5 тисяч років тому назад). В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов'янське поселення VII—IX століть.

В джерелах XV—XVII ст. село відоме під назвою Kemencze. Перша письмова згадка датована 1451 роком. Очевидно, воно було засноване в другій половині XIV — на початку XV ст. на основі волоського права. Кам'яниця була власністю Невицького домену Другетів.

В 1567 році в Кам'яниці було оподатковано 3 селянські господарства, які володіли 1,5 порти. В 1599 році в селі уже нараховувалось 15 селянських і одне шолтейське господарств. В 1715 році, через розорення, було оподатковано лише 7 селянських господарств. Джерела XVIII ст. відносять Кам'яницю до руських сіл Ужанської долини.

Перший потяг з міста Ужгорода через село Кам'яниця до селища Великий Березний пройшов у 1893 році. В 1934 році, після закінчення будівництва греблі на річці Уж, по каналу від села Кам'яниця пішла вода до міста Ужгород, яка і досі крутить турбіну Оноковської ГРЕС. Вже тоді в Кам'яницю прийшла електроенергія.

У 1806 році згадують муровану церкву, яка вже руйнувалася.

Нову кам'яну греко-католицьку церкву збудовано у 1934 році. Церква збудована в стилі традиційної однонавної базиліки. Табличка в церкві повідомляє, що храм збудовано за Папи Пія ХІ, єпископа Олександра Стойки та намісника о. Михайла Дутки.

У 1949 році греко-католицьку церкву Святого Петра і Павла в селі Кам'яниця насильно передано російській православній церкві. До справи брались відповідні державні органи, саме вони своїми вказівками поставили греко-католицьку Церкву на Закарпатті поза законом, масово передавали храми новоутвореним православним громадам, а коли цього не вистачало вдавались до убивств та репресій.

Після легалізації греко-католицької Церкви на Закарпатті, у селі Кам'яниця у 1991 році відновлено греко-католицьку громаду. Повернути храм Святого Петра і Павла та домовитися про почергове Богослужіння греко-католицьким вірникам не вдалося.

Довелось будувати новий греко-католицький храм села Кам'яниця. 24 квітня 2005 року єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан освятив наріжний камінь під будівництво нової греко-католицької церкви. Поки Богослужіння проводилися у тимчасовій дерев'яній каплиці.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1790 94.91%
російська 56 2.97%
угорська 9 0.48%
словацька 8 0.42%
білоруська 7 0.37%
вірменська 6 0.32%
румунська 2 0.11%
інші/не вказали 8 0.42%
Усього 1886 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі розташоване найбільше гірничодобувне підприємство Закарпатської області — Кам'яницький кар'єр (законсервовано з 2017 р.).

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Невицький замок
  • На південний схід від села розташований Невицький замок.
  • На північ — урочище «Тепла Яма».
  • На захід — заказник «Остра».
  • На схід від села, в урочищі «Замкова гора», розташований Стовп з вулканічного туфу 10 м
  • на території Ужгородського лісгоспу, адміністрація якого також територіально знаходиться в Кам'яниці, створили єдину в Україні «живу» колекцію червонокнижних рослин..
Кам'яниця і гори масиву Вигорлат

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб села Кам'яниця виконано на класичному щиті XV—XVII ст. в осучасненому (ретро) стилі, на якому розміщені чотири зображувальні елементи. У верхній частині селянин (будівельник) з возом, що навантажений камінням, та тягова сила — воли.

Суцільне поле щита перетинає готичного характеру (рукописні мініатюри) стрічка з написом кирилицею: «Кам'яниця». Нижче під стрічкою, вкомпоновані зображення червоноперих риб (форель) і рака. У сиву давнину швидкоплинний потік, що поділяє село на два боки, вражав повноводністю, чистотою і бурхливістю…

Поряд (справа) відтворено знаряддя праці селян, які впродовж століть обслуговували життєдіяльність старовинної фортеці «Невицький замок».

Сукупність образів художнього задуму герба с. Кам'яниця відповідає усім критеріям вимог геральдичної науки.

Прапор

[ред. | ред. код]

Прапор села Кам'яниця несе в собі філософський біблійно-релігійний зміст. А саме: поле прапора поділене на 4 частини, у центрі зображено старовізантійський класичний хрест, що символізує віросповідність слов'янами християнства.

У лівому верхньому полі розміщено у колі графічне зображення сучасного виду фортеці «Невицький замок», що постає, як основне джерело глибокої історичної пам'яті про пращурів та пам'ятки архітектури.

По всьому периметру полотнище облямоване церковним орнаментом, виконаним у стилі раннього бароко, що створює загальну естетичність візуального сприйняття, як єдиного художнього образу герба і прапора. Полотнище гармонійно насичине зеленим, жовтим, синім, темно рожевим кольорами.


Уродженці

[ред. | ред. код]

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста — мезолітичне місцезнаходження. Археологи запевняють, що на території села Кам'яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту (14 — 5 тисяч років тому назад).

- В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов'янське поселення VII—IX століть.

- в селі росте іменне дерево - платан Вагнера

- гребля на річці Уж

- Кам'яницький кар'єр

- На південний схід від села розташований Невицький замок.

- На північ — урочище «Тепла Яма».

- На захід — заказник «Остра».

- На схід від села, в урочищі «Замкова гора», розташований Стовп з вулканічного туфу 10 м

- через село проходить туристичний веломаршрут "Шлях Федора Фекете"

- на території Ужгородського лісгоспу, адміністрація якого також територіально знаходиться в Кам'яниці, створили єдину в Україні «живу» колекцію червонокнижних рослин.

- У 1806 році згадують муровану церкву

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних