Кам'яниця (Ужгородський район)
село Кам'яниця | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Вигляд з Невицького замку на Кам'яницю | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Ужгородський район | ||||
Рада | Кам'яницька сільська рада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1350 | ||||
Населення | 1 886 | ||||
Площа | 0,12 км² | ||||
Поштовий індекс | 89411 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°41′36″ пн. ш. 22°24′22″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 22.40611° сх. д.Координати: 48°41′36″ пн. ш. 22°24′22″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 22.40611° сх. д. | ||||
Водойми | р. Уж, Сирий Потік | ||||
Найближча залізнична станція | Кам'яниця | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 89411, с. Кам'яниця, вул. Ужанська, 105 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Кам'яни́ця — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річках Уж і Сирий Потік.
Історія[ред. | ред. код]
На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста — мезолітичне місцезнаходження. Археологи запевняють, що на території села Кам'яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту (14 — 5 тисяч років тому назад). В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов'янське поселення VII—IX століть.
В джерелах XV—XVII ст. село відоме під назвою Kemencze. Перша письмова згадка датована 1451 роком. Очевидно, воно було засноване в другій половині XIV — на початку XV ст. на основі волоського права. Кам'яниця була власністю Невицького домену Другетів.
В 1567 році в Кам'яниці було оподатковано 3 селянські господарства, які володіли 1,5 порти. В 1599 році в селі уже нараховувалось 15 селянських і одне шолтейське господарств. В 1715 році, через розорення, було оподатковано лише 7 селянських господарств. Джерела XVIII ст. відносять Кам'яницю до руських сіл Ужанської долини.
Перший потяг з міста Ужгорода через село Кам'яниця до селища Великий Березний пройшов у 1893 році. В 1934 році, після закінчення будівництва греблі на річці Уж, по каналу від села Кам'яниця пішла вода до міста Ужгород, яка і досі крутить турбіну Оноковської ГРЕС. Вже тоді в Кам'яницю прийшла електроенергія.
У 1806 році згадують муровану церкву, яка вже руйнувалася.
Нову кам'яну греко-католицьку церкву збудовано у 1934 році. Церква збудована в стилі традиційної однонавної базиліки. Табличка в церкві повідомляє, що храм збудовано за Папи Пія ХІ, єпископа Олександра Стойки та намісника о. Михайла Дутки.
У 1949 році греко-католицьку церкву Святого Петра і Павла в селі Кам'яниця насильно передано російській православній церкві. До справи брались відповідні державні органи, саме вони своїми вказівками поставили греко-католицьку Церкву на Закарпатті поза законом, масово передавали храми новоутвореним православним громадам, а коли цього не вистачало вдавались до убивств та репресій.
Після легалізації греко-католицької Церкви на Закарпатті, у селі Кам'яниця у 1991 році відновлено греко-католицьку громаду. Повернути храм Святого Петра і Павла та домовитися про почергове Богослужіння греко-католицьким вірникам не вдалося.
Довелось будувати новий греко-католицький храм села Кам'яниця. 24 квітня 2005 року єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан освятив наріжний камінь під будівництво нової греко-католицької церкви. Поки Богослужіння проводилися у тимчасовій дерев'яній каплиці.
Економіка[ред. | ред. код]
В селі розташоване найбільше гірничодобувне підприємство Закарпатської області — Кам'яницький кар'єр (законсервовано з 2017 р.).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- На південний схід від села розташований Невицький замок.
- На північ — урочище «Тепла Яма».
- На захід — заказник «Остра».
- На схід від села, в урочищі «Замкова гора», розташований Стовп з вулканічного туфу 10 м
- на території Ужгородського лісгоспу, адміністрація якого також територіально знаходиться в Кам'яниці, створили єдину в Україні «живу» колекцію червонокнижних рослин..
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
Герб села Кам'яниця виконано на класичному щиті XV—XVII ст. в осучасненому (ретро) стилі, на якому розміщені чотири зображувальні елементи. У верхній частині селянин (будівельник) з возом, що навантажений камінням, та тягова сила — воли.
Суцільне поле щита перетинає готичного характеру (рукописні мініатюри) стрічка з написом кирилицею: «Кам'яниця». Нижче під стрічкою, вкомпоновані зображення червоноперих риб (форель) і рака. У сиву давнину швидкоплинний потік, що поділяє село на два боки, вражав повноводністю, чистотою і бурхливістю…
Поряд (справа) відтворено знаряддя праці селян, які впродовж століть обслуговували життєдіяльність старовинної фортеці «Невицький замок».
Сукупність образів художнього задуму герба с. Кам'яниця відповідає усім критеріям вимог геральдичної науки.
Прапор[ред. | ред. код]
Прапор села Кам'яниця несе в собі філософський біблійно-релігійний зміст. А саме: поле прапора поділене на 4 частини, у центрі зображено старовізантійський класичний хрест, що символізує віросповідність слов'янами християнства.
У лівому верхньому полі розміщено у колі графічне зображення сучасного виду фортеці «Невицький замок», що постає, як основне джерело глибокої історичної пам'яті про пращурів та пам'ятки архітектури.
По всьому периметру полотнище облямоване церковним орнаментом, виконаним у стилі раннього бароко, що створює загальну естетичність візуального сприйняття, як єдиного художнього образу герба і прапора. Полотнище гармонійно насичине зеленим, жовтим, синім, темно рожевим кольорами.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Щобак Юрій Васильович (1981—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста — мезолітичне місцезнаходження. Археологи запевняють, що на території села Кам'яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту (14 — 5 тисяч років тому назад).
- В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов'янське поселення VII—IX століть.
- в селі росте іменне дерево - платан Вагнера
- гребля на річці Уж
- Кам'яницький кар'єр
- На південний схід від села розташований Невицький замок.
- На північ — урочище «Тепла Яма».
- На захід — заказник «Остра».
- На схід від села, в урочищі «Замкова гора», розташований Стовп з вулканічного туфу 10 м
- через село проходить туристичний веломаршрут "Шлях Федора Фекете"
- на території Ужгородського лісгоспу, адміністрація якого також територіально знаходиться в Кам'яниці, створили єдину в Україні «живу» колекцію червонокнижних рослин.
- У 1806 році згадують муровану церкву
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яниця (Ужгородський район) |
|