Канонічний обряд (католицтво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Канонічний обряд (лат. ritus canonici) — це сукупність різноманітних церковних традицій властивих кожній із церков свого права (sui juris)[1]. Як зазначає Кодекс канонів Східних церков (ККСЦ), канонічний обряд являє собою літургійний, богословський, духовний та дисциплінарний спадок Вселенської церкви, культурними та історичним традиціями певних народів та виражається в християнському житті[2].

Проблема приналежності[ред. | ред. код]

В ККСЦ використовується термін Церква власного права, проте в Кодекс канонічного права вживається вираз «обрядова церква»[3]. Проте слід відмітити що, є принципова різниця між літургійним та канонічним обрядом. А дотримання певного літургійного обряду не означає приналежності до відповідного канонічного обряду[4]. Приналежність до нього визначається хрещенням, і тільки у виняткових моментах може бути змінена[5]. Причинами зміни зазвичай виступають одруження, або прийняття священства. Так, слідування амвросіанському чи мозарабському літургійному обряду не відповідає приналежності до відповідних канонічних обрядів. Адже ці літургійні обряди у канонічному плані належать до латинського (римського) обряду. Таким чином, основні відмінності між канонічними обрядами полягають у богословських та канонічних аспектах[6].

Канонічні обряди католицької церкви[ред. | ред. код]

  • Александрійський
  • Антіохійський
  • Вірменський
  • Константинопольський (візантійський)
  • Римський
  • Халдейський

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Обряды канонические //Католическая энциклопедия. Т.3.: М.: Изд. Францисканцев, 2007. — С. 991
  2. Кодекс Канонів Східних Церков. Канон 28. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  3. Кодекс Канонического права. — М., 2007. — С. 77 — 78
  4. Кодекс Канонического права. — М., 2007. — С. 78
  5. Кодекс Канонического права. — М., 2007. — С. 77
  6. Обряды канонические //Католическая энциклопедия. Т.3.: М.: Изд. Францисканцев, 2007. — С. 992

Джерела[ред. | ред. код]