Карл-Гайнц Меле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл-Гайнц Меле
нім. Karl-Heinz Moehle
Народився31 липня 1910(1910-07-31)[1]
Норден[1]
Помер17 листопада 1996(1996-11-17) (86 років)
Аренсбург, Штормарн, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина[2]
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець, підводник, офіцер ВМФ Німеччини
Alma materВійськово-морська академія Мюрвікаd (27 березня 1933)[2]
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна[1]
Військове званнякорветтен-капітан[2][1]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Кавалер ордена Заслуг (Угорщина)
Кавалер ордена Заслуг (Угорщина)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Карл-Гайнц Меле (нім. Karl-Heinz Moehle; 31 липня 1910 — 17 листопада 1996) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1930 року вступив на флот. Служив на лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». У березні 1936 року переведений в підводний флот. З 1 жовтня 1937 по 17 січня 1940 року командував підводним човном U-20, на якому зробив 6 походів у Північне море (провівши в морі загалом 71 день) і потопив 8 суден. 30 травня 1940 року призначений командиром підводного човна U-123. Керував його діями в 4 походах (всього 126 днів в море). Під час свого 2-го походу в Північну Атлантику 23 листопада 1940 року атакував конвой ОВ 244 і протягом 5 годин потопив 4 судна загальною водотоннажністю 20 885 брт. Всього за час військових дій потопив 21 судно загальною водотоннажністю 92 086 брт.[3] 19 травня 1941 року передав командування U-123 капітану Райнгарду Гардегену. З червня 1941 року командував 5-ю флотилією і базою підводних човнів в Кілі. Після закінчення війни в червні 1945 року заарештований, в 1946 році в якості обвинуваченого постав перед судом. Меле був звинувачений у причетності до потоплення «Лаконії» підводним човном Вернера Гартенштайна і засуджений до 5 років в'язниці. У листопаді 1949 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 162. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  2. а б в http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Karl-Heinz_Moehle
  3. Korvettenkapitän Karl-Heinz Moehle - German U-boat Commanders of WWII - The Men of the Kriegsmarine - uboat.net. uboat.net. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2021.