Карл-Генріх Шульц (генерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл-Генріх Шульц
Народився 7 жовтня 1906(1906-10-07)
Вільгельмсгафен, Віттмунд, Aurich Government Regiond, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 28 липня 1986(1986-07-28) (79 років)
Діссен-ам-Аммерзее, Ландсберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор Люфтваффе
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота

Карл-Генріх Шульц (нім. Karl-Heinrich Schulz; 6 травня 1906, Вільгельмсгафен28 липня 1986, Діссен-ам-Аммерзее) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1921 року вступив у ВМФ. Закінчив військово-морське училище в Фленсбурзі-Мюрвіку (1927). З 1928 року служив на лінійному крейсері «Гессен», на посилальному кораблі «Метеор», з 25 вересня 1929 року — у військово-морському училищі в Фрідріхсорті. З 3 червня до 9 серпня 1940 року — командир 126-ї бомбардувальної групи, з 1930 року — на штабній роботі.

1 жовтня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений ад'ютантом інспекції резерву ВПС. З 1 квітня 1936 по 1 жовтня 1937 року — начальник 2-х літних курсів при навігаційному училищі в Брандісі. З 9 лютого 1938 року — офіцер Генштабу при генерал-інспекторі люфтваффе, з 1 лютого 1939 року — за командувача бойової підготовки. З 3 червня 1940 року — командир 126-ї бомбардувальної групи. Під час боїв у Франції 2 липня 1940 року був збитий і отримав тяжкі поранення. Після одужання 16 жовтня 1940 року переведений в штаб 4-го повітряного флоту, з 1 жовтня 1942 року — оберквартирмейстер, з 1 березня 1943 року — начальник штабу. 23 квітня 1945 року відкликаний в Берлін і призначений начальником Оперативного штабу Генштабу люфтваффе, ставши фактично заступником начальника Генштабу. 6 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 23 грудня 1947 року звільнений.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X