Карл Ліхновски
| Карл Ліхновски | |
|---|---|
| Karl von Lichnowsky | |
 Князь Карл Ліхновський на літографії Йозефа Кріхубера, 1855 | |
| Ім'я при народженні | Карл Марія Фаустус Тимолеон |
| Народився |
19 грудня 1819 Градець-над-Моравицею, Австрійська імперія |
| Помер |
18 жовтня 1901 (81 рік) Градець-над-Моравицею, Австро-Угорщина |
| Поховання | Мавзолей у Кухельні, Чехія |
| Підданство | Австро-Угорщина |
| Діяльність | політика |
| Галузь | політика[1] |
| Знання мов | німецька[1] |
| Титул | князь |
| Посада | депутат рейхстагу Німецької імперіїd, member of the Prussian House of Lordsd, member of the Prussian Second Chamberd і Member of the Customs Parliamentd |
| Військове звання | генерал від кавалерії |
| Термін | 1848—1901 |
| Попередник | Фелікс Ліхновски |
| Наступник | Карл Макс Ліхновски |
| Партія | Імперська партія |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Едуард Ліхновски |
| Мати | Елеонора Зічі |
| Брати, сестри | Felix Lichnowskyd, Antonia Lichnowskyd, Count Othenio Lichnowskyd і Robert Lichnovský z Vošticd |
| У шлюбі з | Марія де Крой |
| Діти | Карл Макс, Марія Кароліна, Маргарита |
 Герб князів Ліхновски | |
Князь Карл Ліхновски (нім. Karl von Lichnowsky), 19 грудня 1819 — 18 жовтня 1901) — п'ятий князь Ліхновський та сьомий граф Ліхновський, граф цу Верденберг, син третього князя Ліхновського Едуарда та угорської графині Елеонори Зічі, німецький політик, генерал від кавалерії.
Біографія[ред. | ред. код]
Карл народився 19 грудня 1819 року у Градеці-над-Моравицею. Він був п'ятою дитиною та другим сином в родині князя Ліхновського Едуарда та його дружини Елеонори Зічі. Хлопчик мав старшого брата Фелікса та сестер Марію Адельгейду, Леокадію й Антонію. Згодом народились молодші брати Роберт та Оттеніо.
Після смерті батька у 1845 році титул перейшов до старшого брата Фелікса, однак, під час заворушень 1848 року той загинув у Франкфурті. Карл успадкував титул та маєтки, і у 1847—1848 роках входив до складу пруського Об'єднаного Ландтагу. У 1852—1854 роках був членом другої палати пруського Ландтагу. 12 жовтня 1854 — увійшов до верхньої палати.
Окрім іншого, до нерухомого майна Карла Ліхновського входили замок Градець-над-Моравицею та замок у Кухельні, який найчастіше використовувався як мисливський будинок та літня резиденція. У 1853 році князь почав зводити в Кухельні ще один палац, який отримав назву Дім Кавалерів і мав на меті стати гостьовим будинком. Тоді ж навколо замку був розбитий парк.[2]
У віці 39 років Карл побрався із 22-річною французькою принцесою Марією де Крой. Весілля відбулося 2 травня 1859 у Парижі. У подружжя народилося троє дітей:
- Карл Макс (1860—1928) — 6-й князь Ліхновський, був одруженим із графинею Мехтильдою фон Арко-Ценненберг, мав трьох дітей;
- Марія Кароліна (1861—1933) — дружина графа Вільгельма фон Редерна, мала п'ятьох дітей;
- Маргарита (1863—1954) — дружина графа Кароля Лянцкоронського, мала двох доньок.
8 березня 1860 року Ліхновски отримав право на предикат Ваша Світлість.
Був членом Імперської партії (Deutsche Reichspartei) і з 1867 року входив до Райхстагу Північнонімецького союзу, а також — до Райхстагу Німецької імперії перших двох скликань.[3] Окрім цього був членом ландтагу Силезії.
У 1870-х роках винайняв архітектора Алексіса Лангера з Вроцлава для будівництва нового замкового комплексу у Градеці-над-Моравіцей. Наприкінці десятиліття той передав повноваження над роботами Генделю з Веймара, який і завершив будівництво у 1895 році. Результатом стало створення так званого Червоного замку та Білої башти.[4] Комплекс був виконаний у готичному стилі за зразками німецьких середньовічних фортець і включав у себе стайню та інші господарські об'єкти.[5]
У 1891 році Ліхновски започаткував будівництво залізниці Опава-Ратобір-Кухельня, яке було завершено за чотири роки. У 1895 до Кухельні прибув перший потяг.[6] У 1893, 1894 та 1897 Карла навідував у Кухельні кайзер Вільгельм II, а у 1899-му до нього завітав король Саксонії Альберт.[7]
Помер Карл у Градеці-над-Моравіцей в похилому віці 18 жовтня 1901 року. Тимчасово був похований в кухельницькій каплиці. Його дружина Марія де Крой ініціювала будівництво родового мавзолею у Кухельні, який звели протягом наступних двох років. 11 березня 1903 року прах було перенесено до мавзолею. У 1915 році там поховали саму Марію, а у 1928-му — їхнього сина Карла Макса.[2]
Генеалогія[ред. | ред. код]
| Фрідріх Карл Ліхновський | Кароліна Альтханнська | Франц де Паула Йозеф Тун унд Гогенштайн | Марія Вільгельміна фон Ульфельдт | Іштван Зічі де Зіч і Вашонкеу | Марія Сесилія фон Штуденберг | Йоганн Сигізмунд Кевенхюллер-Меч | Марія Амалія фон унд цу Ліхтенштейн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Алоїз Ліхновський | Крістіана Тун-Гогенштайн | Кароль Зічі де Зіч і Вашонкеу | Анна Марія Кевенхюллер-Меч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Едуард Ліхновський | Елеонора Зічі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едуард | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Офіційний сайт общини Кухельня. Замок [1] [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Specht, Fritz / Schwabe, Paul: Die Reichstagswahlen von 1867 bis 1903. Eine Statistik der Reichstagswahlen nebst den Programmen der Parteien und einem Verzeichnis der gewählten Abgeordneten. 2. Aufl. Berlin: Verlag Carl Heymann, 1904. — S. 89.
- ↑ Замок Градець-над-Моравицею [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Замок Градець-над-Моравицею [3] [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Туристичний портал. Кухельня. Історія [4] (чес.)
- ↑ Історія Кухельні [5] [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] (чес.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
|
