Карл Франц Піч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Франц Піч
KFPitsch.jpg
Народився 5 лютого 1786(1786-02-05)[1][2][3]
Bartošovice v Orlických horách[d], Рихнов-над-Кнєжной, Краловоградецький край, Чехія
Помер 12 червня 1858(1858-06-12)[1][3] (72 роки)
Прага, Королівство Богемія
Поховання
Громадянство
(підданство)
Чехія
Діяльність композитор, музичний педагог, музикознавець, органіст
Alma mater Карлів університет
Жанр класична музика і Духовна музика

Карл Франц Пич, Карел Франтішек Пич (нім. Karl Franz Pitsch, чеськ. Karel František Pič; 5 лютого 1786(17860205), Батцдорф, нині Бартошовіце-в-Орліцьких-горах, Краловоградецький край — 12 червня 1858, Прага) — чеський органіст та композитор.

Отримав перші уроки музики у свого батька. Закінчивши гімназію в Їндржіхуве-Градці, оволодівав фортепіано, органом і контрапунктом у органіста Йоганна Франца Отто в Клодзко. Закінчив філософський факультет Карлова університету. В 18151826 роках працював учителем музики в багатих будинках Чехії. В 1826 р. влаштувався в Празі, з 1832 р. органіст празької церкви Святого Миколая. В 1840 р. очолив Празьку органну школу, якою керував до кінця життя; учнями Піча були, зокрема, Карел Бендль[4] і Франтішек Скугерський.

Карл Франц Піч був обраний почесним членом кількох музичних організацій, у тому числі Зальцбурзького Моцартеуму (1845).

Автор Реквієму, кількох мес і іншої церковної хорової та органної музики.

Карл Франц Піч помер 12 червня 1858 в чеській столиці.

Примітки[ред. | ред. код]