Клодзько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Клодзко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клодзко
Kłodzko

Герб Прапор
Герб Прапор
2014 Most św. Jana i kościół MBR.JPG
Розташування міста Клодзко
Основні дані
50°26′ пн. ш. 16°39′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 16.650° сх. д. / 50.433; 16.650Координати: 50°26′ пн. ш. 16°39′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 16.650° сх. д. / 50.433; 16.650
Країна Польща Польща
Регіон Нижньосілезьке воєводство
Столиця для Клодзький повіт і Ґміна Клодзко
Магдебурзьке право 1253-1278
Площа 24,84 км²
Населення 28750 (2011)[1]
· густота 1130 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 300-370  м
Міста-побратими Україна Україна Теребовля
Телефонний код (48) 74
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів DKL
GeoNames 3096053
OSM 451361 ·R (Клодзький повіт)
Поштові індекси 57-300, 57-303, 57-304
Міська влада
Веб-сторінка um.klodzko.pl
Мапа


Клодзко у Вікісховищі?

Клодзко (пол. Kłodzko, чеськ. Kladsko, нім. Glatz) — місто в південно-західній Польщі, на річці Ниса-Клодзька. Адміністративний центр Клодзького повіту Нижньосілезького воєводства.


Місто-побратим Теребовлі.

Історія[ред. | ред. код]

Ратуша

В давні часи навколо сучасної території міста існувало безліч поселень, які розміщувалися на торговому Бурштиновому шляху. Наприкінці X ст. на території був збудований замок, який належав Лібіцькому князівству, під управлінням Славника, батька Святого Войцеха[3]. У записі чеського літописця Космаса, який датується 981 роком, в рік смерті Славника, вперше згадується про Клодзько[4].

Протягом XI ст. відбувалися постійні битви поміж польською династією П'ясті та чеською династією Пржемисловичів  за право володіння Клодзькою землею. У 1114 році Клодзький замок був завойований князем Собіславом I династії Пржемисловичів і спалений (реконструювався у 1129), який у 1137 р. уклав п'ятидесятницький мир із Болеславом Кривовустом, підтверджуючи приналежність регіону Клодзько до Чеського князівства[5]. Після того, як Пржемисл Отакар II загинув 26 серпня 1278 року в битві при Моравському полі Генріх IV спробував стати регентом Чехії при малолітньому королі Вацлаві II, але імператор Рудольф призначив на цю посаду маркграфа Оттона V Асканія, маркграфа Бранденбург-Зальцведель. Генріх Праведний як компенсацію отримав Клодське графство в складі Богемського королівства як лен. В 1305 році до складу міста додалося 5 філварок, розташованих на півночі міста[6]. У 1327-1335 і 1336-1341 - Клодзко залишився під владою сілезьких П'ястів Генріха VI Доброго та Болеслава II[7]. У 1458 році Богемський король Їржі оголосив Клодзько суверенним графством, де місто стало столицею[8]. У 1526 році Богемське королівство перейшло під владу австрійської династії Габсбургів корони Священної Римської імперії[9].  У 1742 році під час Першої сілезької війни, згідно Вроцлавського миру, Клодзько перейшов під владу Прусського королівства[10]. У 1760 році під час Семирічної війни місто захопили австрійські війська, але в 1763 році згідно Губертусбургського миру змушені були повернути місто Пруссії[11]. У 1807 році фортецю Клодзько захопили війська Наполеона, але в 1815 році згідно Версальського договору місто знову повернулося під колишнє управління Пруссії[12]

У 1868 році розпочалося будівництво залізниці, яка з'єднала Клодзько з Вроцлавом, Валбжіхом, Кудовою та  Стронією. У 1864-1874 рр. у Юрандівійській дільниці почалося будівництво лікарняного комплексу[13]. У 1877 році Клодзько втратило статус фортифікованого міста, після чого місто отримало право на розширення за рахунок знесення мурів та просування  на південь, схід і захід. У 1884 році було побудовано синагогу. У 1886 були введені в експлуатацію водопровідні та каналізаційні системи, а в 1890 електростанції. В цьому ж році було збудовано міську ратуш. У 1905 році в місті налічувалося 16 тис. чол[14].

У 1909 р. відкрилася філія райхсбанку Німеччини.  У 1924 р. почав будуватися новий мікрорайон, газовий завод, електростанція, з'явилося водопостачання. У 1927 році створюються професійно-технічні училища та середні школи[15].

В період Другої світової війни на території колишньої фортеці побудувався табір для військовополонених а також філію концтабору "Gross-Rosen" Рогозниця. Наприкінці війни місто було оголошено опорним пунктом (нім. Festung Glatz), який було наказано захищати до кінця. Зрештою місто довелося здати радянським військам 59-ї армії Першого Українського фронту, які 9 травня 1945 року захопили місто[16]. Згідно Потсдамського рішення місто опинилося у складі Польської держави, хоча до 1947 року Чехословаччина продовжувала вимагати права на місто згідно історичних документів[17]. До 1947 року німецьке населення було депортоване до Західної Німеччини. Влітку 1945 року до Клодзько почали прибувати східні Креси[18].

1947 році було утворено Клодзьку філію Татранського товариства та товариство Клодзької Землі, які в 1948 році почали видавати "Клодзький щорічник"[19]. У середині 1950-х рр. під час перебудови міста почалися часті обвали під час розкопок підвалів. Цілі квартали в північній частині Старого міста були зруйновані й забудовані новими будинками. У 1962 році розпочалася робота над проектом  краківських науковців з AGH з метою збереження будівель Старого міста. Охоронні роботи виконували науковці з "Przedsiębiorstwo Robót Górniczych" із Валбжича[20].

У 1975-1998 рр. Клодзько знаходився у складі Валбзького воєводства. У 1976 році було утворено туристичний маршрут підземеллями, довжиною 600 м[21]. У середині 1980-х років почала модернізуватися система комунікацій, в зв'язку з прокладанням північного проїзного шляху та з будівництвом магістрального мосту над річкою Ниса-Клодзька в об'їзд а головного автомобільного шляху в Пяски[22].

У 1992 році бригаду прикордонних військ, розміщені в Клодзько, було змінено на прикордонну охорону, а механізований полк на гірську піхоту[23]. У ніч на з 7 на 8 липня 1997 року Клодзько потерпав від найбільшої за тисячоліття повені, де вода піднялася на 8,71 м вище зазначеного рівня. 37 вулиць та 14 км дороги були затоплені, а оцінені втрати складали 92 млн. злотих. Найбільше постраждали будівлі, які були розміщені на піску. У рамках державної допомоги та підтримки гміни Варшава-Центру, постраждалим було надано житловий квартал в районі Юрандова[24]. У 1999 році, згідно адміністративної реформи, Клодзько було додано до складу Нижньосілезького воєводства.

У наступні роки після наслідків повені відбувалася реконструкція Старого міста завдяки фінансової підтримки Європейського Союзу[25]. В 2005 році були започатковані дні Клодзької фортеці, а 4 квітня 2009 розпочалося будівництво галереї "Клодзька фортеця"[26]. Невдовзі  було побудовано торговий центр "Twierdza Kłodzko". У 2010 році почалося будівництво критого басейну поблизу маєтка Крижковського. У травні 2018 року була відкрита південно-східна об'їзна дорога[27].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][28]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 13531 2412 9499 1620
Жінки 15219 2276 8790 4153
Разом 28750 4688 18289 5773

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Bartkiewicz K., Dzieje ziemi kłodzkiej w wiekach średnich, Wrocław: Ossolineum, 1977.(пол.)
  4. Marcinek K., Prorok W., Ziemia Kłodzka. Informator turystyczny, Fundacja Rozwoju Miasta Kłodzka i Ziemi Kłodzkiej, 1993.(пол.)
  5. Historia w datach, pod red. M. Czaplińskiego i J. Maronia, Warszawa 1997, s. 145.(пол.)
  6. A.Herzig, Ruchniewicz M., Dzieje Ziemi Kłodzkiej, Hamburg – Wrocław: DOBU Verlag / Atut, 2006.(пол.)
  7. Galas A., Galas A., Dzieje Śląska w datach, Wrocław 2001.(пол.)
  8. Bartkiewicz K., Dzieje ziemi kłodzkiej w wiekach średnich, Wrocław: Ossolineum, 1977.(пол.)
  9. Broniewski W., Kłodzko. Śląsk w zabytkach sztuki, Wrocław: Ossolineum, 1970(пол.)
  10. Galas A., Galas A., Dzieje Śląska w datach, Wrocław 2001.(пол.)
  11. Historia Śląska, pod red. M. Czaplińskiego, Wrocław 2002, s. 231.(пол.)
  12. Gładkiewicz R. (red.), Kłodzko. Dzieje miasta, Kłodzko: Muzeum Ziemi Kłodzkiej, 1998.(пол.)
  13. Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 202.(пол.)
  14. Gładkiewicz R. (red.), Kłodzko. Dzieje miasta, Kłodzko: Muzeum Ziemi Kłodzkiej, 1998. s. 113–115(пол.)
  15. Marcinek K., Prorok W., Ziemia Kłodzka. Informator turystyczny, Fundacja Rozwoju Miasta Kłodzka i Ziemi Kłodzkiej, 1993.(пол.)
  16. Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa „Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939- 1945”, Sport i Turystyka 1988, ​ISBN 83-217-2709-3​, s. 774.(пол.)
  17. Edmund Jan Osmańczyk: Encyklopedia ONZ i stosunków międzynarodowych. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1982, s. 438. ISBN 83-214-0092-2.(пол.)
  18. Galas A., Galas A., Dzieje Śląska w datach, Wrocław 2001.(пол.)
  19. Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 205(пол.)
  20. Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 205–206.(пол.)
  21. Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 205–206.(пол.)
  22. Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 205–206.(пол.)
  23. Z. Jaszek, Historia Kłodzka, w: Kłodzko. Plan miasta, 1:10 000, wyd. 3, PPWK, Wrocław – Warszawa 1999.(пол.)
  24. Rocznica wielkiej wody(пол.)
  25. Kłodzko będzie miało wreszcie krytą pływalnię? – InvestMap.pl Wiadomości – Najważniejsze wiadomości, wydarzenia, wywiady, fakty, newsy(пол.)
  26. Telewizja Sudecka – Twoja Telewizja Miejska(пол.)
  27. Magdalena Januszek: Obwodnica Kłodzka otwarta dla kierowców. 2018-05-29(пол.)
  28. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]