Карл II Дитина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карл II Дитя)
Перейти до: навігація, пошук
Карл II Дитина
Народився 847/848
Франкфурт-на-Майні
Помер 29 вересня 866
Бюзанс
епілепсія
Національність франк
Діяльність монарх[1]
Титул король Аквітанії
Термін 855—863 та 865—866 роки
Конфесія католицтво
Батько Карл II Лисий
Мати Ірментруда Орлеанська
Рід Каролінги
Брати, сестри Людовик II Заїка[2], Lothar the Lame[d][2], Carloman, son of Charles the Bald[d][2], Drogo[d][2], Pippin[d][2], Charles[d][2], Judith of Flanders[d][2], Rothilde[d][2], Ermentrude[d][2], Hildegard[d][2], Gisela[d][2] і Rotrude[d][2]
Дружина Ансгарда

Карл II Дитина (*Charles l'Enfant, 847/848 — 29 вересня 866) — король Аквітанії у 855863 та 865866 роках. Деякі науковці називають Карла під номер «III». рахуючи за короля Аквітанії Карла Великого.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Каролінгів. Був другим сином Карла II Лисого, короля Західно-Франкської держави, і Ірментруди Орлеанської. Народився у 847 або 848 році. Вже 15 жовтня 855 року Карл II Лисий, поваливши короля Піпіна II, призначив свого малолітнього сина Карла королем Аквітанії, опікуном якого став Рамнульф I, граф Пуатьє і герцог Аквітанії.

Карла, що дістав прізвисько «Дитина», було короновано в Ліможі, одній зі старовинних столиць Аквітанії. На відміну від попередніх королів реальної влади Карл Дитя не мав. Аквітанія перебувала в підпорядкуванні короля Західно-Франкського королівства. У королівстві була відсутня канцелярія, все призначення здійснював Карл II Лисий. Управління королівством знаходилося в руках ради, яку очолював герцог Рамнульф I. Останній разом з Карлом Лисим завдав 855 року поразки норманам у битві при Пуатьє.

857 року почалося нове повстання аквітанської знаті на користь Піпіна II, якого підтримав Людовик II Німецький. Водночас проти Карла Дитини виступив Бернард I, граф Оверні. Протягом 858 року брав участь у походах батька Карла Лисого проти норманів та Піпіна II, який втік до Бретані.

У 862 році Карл Дитина постарався знайти деяку незалежність від батька. Він одружився без дозволу короля західних франків на вдові графа Буржа Гумберта II, і за порадою своїх найближчих радників, графів Ет'єна і Акфреда, зажадав від батька надати йому всю повноту влади в Аквітанії. Карл Лисий розцінив це як заколот. У 863 році він вдерся до Аквітанії, Карл Дитина виступив назустріч й здався у Невері. Його замкнуто в Комп'єні. Дружина Карла Дитини була віддалена від двору. Але до 865 році Карл Лисий знову повернув сина в Аквітанію.

У 864 році Карл Дитя випадково отримав на полюванні сильного удару мечем по голові, після чого почав страждати на епілепсію. Він помер бездітним в Бюзансе 29 вересня 866 ​​року. Карломан, молодший брат Карла, і архієпископ Вульфад поховали його тіло в Буржі в церкві Св. Сульпиция.

Джерела[ред.ред. код]

  • Halsall, Guy. Warfare and Society in the Barbarian West, 450—900. London: Routledge, 2003.
  • Jean-François Boyer, " Élites carolingiennes autour des couronnement et sacre de Charles l'Enfant comme roi d'Aquitaine à Limoges en 855 ", Siècles, vol. 38, 2013.
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
    d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577