Карпенко Олексій Вікторович
| Карпенко Олексій Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 липня 1949 (74 роки) Чистякове, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Олексі́й Ві́кторович Карпе́нко (народився 27 липня 1949, місто Чистякове Донецької області) — український психофізіолог і трансплантолог. Доктор медичних наук (1989).
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив школу в Донецьку (1966) та Київський медичний інститут (1972, тепер Національний медичний університет імені О. О. Богомольця); захистив кандидатську (1972) та докторську (1989) дисертації.
Працював у Інституті медицини праці Національної академії медичних наук (1972-1995) у науковій галузі психофізіології розумової праці.
У 1989—1995 очолював наукову програму психофізіологічних засад професійної надійності оперативного персоналу Міністерства Енергетики України.[1] У 2002—2010 створював галузеву законодавчу базу для впровадження психофізіологічних систем, що підтримують професійну надійність та високу ефективність оперативного персоналу.[2].
Олексій Карпенко разом із Олександром Смикодубом в 1994 заснував Центр ембріональних тканин «EmCell» та обіймав посаду генерального директора «EmCell» у 1994—2001.
У 2001 р. Олексій Карпенко полишив «EmCell» і створив та очолив відділ трансплантації фетальних стовбурових клітин у Координаційному центрі трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України (2001—2003)[3][4].
З 2010 р. О. В. Карпенко є Почесним науковим директором Центру «EmCell».
Наукові дослідження[ред. | ред. код]
Олексій Карпенко проводив наукові дослідження за напрямками:
- психофізіологія розумової діяльності, створив оригінальні методи, а також розробив і впровадив самонавчальні комп'ютерні системи для індивідуального психофізіологічного моніторингу та оптимізації поточної професійної надійності та розумової працездатності операторів на атомних та теплових електростанціях, у великих електричних мережах та у космонавтиці.[5][6]
- біоритмологія функціонування систем організму;
- діагностика та прогнозування функціонального стану, надійності, розумової працездатності операторів в енергетиці й космонавтиці;
- клітинна терапія із застосуванням трансплантації ембріональних стовбурних клітин людини.
«EmCell»[ред. | ред. код]
У 1994 р. «EmCell» разом із Національним медичним університетом та Київською міською держадміністрацією заснували першу в світі клініку, повністю присвячену трансплантації фетальних стовбурових клітин (Клініка клітинної терапії «EmCell»).
За період директорства О. В. Карпенка «EmCell» отримав патенти України, США, Нідерландів, Греції та Росії на нові методи лікування з використанням фетальних стовбурових клітин[7][8][9] та брав участь у десятках конгресів і конференцій з доповідями щодо клінічного застосування трансплантації фетальних стовбурових клітин[10].
У цей час «EmCell» у співпраці з шістьома провідними українськими інститутами розробив юридичні засади клінічного застосування трансплантації фетальних стовбурових клітин у практичній медицині, які було затверджено МОЗ та Академією медичних наук України (1999—2001).
У 2011 «EmCell» отримав державну ліцензію як банк кріоконсервованих стовбурових тканин людини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Текущая работоспособность и надежность операторов: системы контроля, подходы к реабилитации, организационные решения, компьютерные средства // Электрические станции. 1992. № 4 с. 2-8. (рос.)
- ↑ Нормативний документ Мінпаливенерго України СОУ-Н ЕЕ 03.109: 2007 «Психофізіологічний контроль та оптимізація поточної професійної працездатності оперативних працівників підприємств електроенергетичної галузі. Положення» (Автори О. В. Карпенко, О. В. Герасимов). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Карпенко О. В. Трансплантація ембріональних стовбурових клітин на стику першої та другої хвиль розвитку // Трансплантологія. — 2002. — Том 3, № 2. — с. 116—136 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Карпенко А. В., Бугаев В. Н., Смикодуб А. И., Юрченко Т. Н. Трансплантация эмбриональных стволовых клеток // Проблемы криобиологии. — 2002. — № 3. — С. 64–72 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2016. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Колебательная структура психофизиологических показателей как источник информации о продуктивности умственной деятельности // Физиология человека. 1988. Т. 14, № 5 с.730-738 (рос.)
- ↑ Karpenko Alexey. A step toward monitoring of regulatory systems and regulatory efforts of the body. Minimally Invasive Therapy, V.7, Spl.1, August 1998, p.11.
- ↑ Patent #6,184,033 B1, USA Medicinal Preparation Based on Fetal Suspensions Having Immune Substituting Effect for Patients with Acquired Immune Deficiency Syndrome (HIV-infection) Inventor: Smikodub O.I. Issue date: February 6, 2001 Application date: September 18, 1998.
- ↑ Patent #194,693, Netherlands Method for preparing medications for treating diabetes Inventors: Efimov A.S., Smikodub O.I., Novytska A.V. Issue date: December 3, 2002 Application date: October 17, 1994
- ↑ Patent #41,303, Ukraine Method of Treatment of Aplastic Anemia Inventors: Smikodub O.I., Tretyak N.N., Novytska A.V. Snigir N.V. Issue date: September 17, 2001 Application date: April 4, 1994
- ↑ Smikodub A., Karpenko A. Psychophysiological Changes in Patients Due to Fetal Cell Transplantations // Abstracts of the Fourth International Congress of the Cell Transplantation Society. Montreux, Switzerland, March 21–24, 1999. Cell Transplantation. — 1999. — V. 8, № 2. — Р. 200
Посилання[ред. | ред. код]
- В. І. Матюшина (2012). Карпенко Олексій Вікторович. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.. Архів оригіналу за 22 вересня 2017.