Каррарський мармур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мармурова статуя Джорджа Вашингтона роботи скульптора Гораціо Ґріноу (1841)

Каррарський мармур (лат. Marmor lunensis) - мармур, що видобувається в Апуанських Альпах на території Каррари. Вважається одним з найцінніших сортів мармуру.

Каррарський мармур[ред.ред. код]

Каррарські каменоломні використовувалися вже в мідну добу. У римську епоху видобуток мармуру набув великих масштабів. Починаючи з правління Юлія Цезаря каррарський білий мармур використовувався для побудови громадських будівель і будинків патриціїв. Транспортування в Рим здійснювалася через порт Луні, завдяки якому мармур і отримав свою латинську назву «Мармур lunensis». Серед збережених з тих часів об'єктів з каррарського мармуру - Пантеон і колона Траяна.

З V століття видобуток мармуру практично припиняється через набіги варварів. Пізніше, завдяки повсюдному поширенню християнства, мармур у великих кількостях використовувався для релігійних споруд та оздоблення їх інтер'єру. З каррарським мармуром працювали багато італійських архітекторів і скульпторів, зокрема Ніколо Пізано і Джованні Пізано. Мікеланджело особисто вибирав блоки для своїх творів, його «Давид» висічений саме з каррарського мармуру. З нього також виконані фасад Сієнський собору і Мармурова арка в Лондоні.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Aldus Casa di Edizioni in Carrara (Hrsg.): Carta Tematica delle Cave di Carrara, 1:8000. italienisch, englisch, deutsch, französisch, o.A.
  • Karlfried Fuchs: Natursteine aus aller Welt, entdecken, bestimmen, anwenden. Callwey, München 1997.
  • Luciana und Tiziano Mannoni: Marmor, Material und Kultur. Callwey, München 1980, ISBN 3-766-70505-9.
  • Mario Pinzari: Methods, techniques and technologies for quarrying ornamental stones. In: Marble in the world, hrsg. v. Società Editrice Apuana S.r.l., Carrara 1990.
  • Dietmar Reinsch: Natursteinkunde. Eine Einführung für Bauingenieure, Architekten, Denkmalpfleger und Steinmetze. Enke, Stuttgart 1991, ISBN 3-432-99461-3.