Пантеон (Рим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пантеон у Римі
Rome Pantheon front.jpg
41°53′55″ пн. ш. 12°28′36″ сх. д. / 41.8986° пн. ш. 12.4768° сх. д. / 41.8986; 12.4768Координати: 41°53′55″ пн. ш. 12°28′36″ сх. д. / 41.8986° пн. ш. 12.4768° сх. д. / 41.8986; 12.4768
Тип споруди Римський храм
Roman archaeological sited
пам'ятка
мала базиліка
secularized religious buildingd і давньоримська будівляd
Розташування ІталіяРим
Засновник Марк Віпсаній Агріппа
Початок будівництва 7 століття
Відбудовано близько 126 року
Висота 43,3 м
Будівельна система бетон
Стиль романський
Належність Римо-Католицька Церква
Єпархія Roman Catholic Diocese of Romed
Адреса Piazza della Rotonda, 00186 Roma RM
Присвячення Діва Марія
Вебсайт pantheonroma.com
Пантеон (Рим). Карта розташування: Італія
Пантеон (Рим)
Пантеон (Рим) (Італія)
CMNS: Пантеон у Вікісховищі

Пантео́н (дав.-гр. πάνθειον — храм або міста, присвячене всім богам, від πάντεζ — все і θεόζ — бог) — «храм всіх богів», будівля в Римі. Розташовується на майдані Пьяцца-делла-Ротонда (Piazza della Rotonda). Відбудована після пожежі за правління імператора Адріана близько 126 року н. е. на місці храму того ж найменування, збудованого Марком Віпсанієм Агріппою в I ст. н. е. за правління Авґуста.

Латинський надпис на фронтоні «M·AGRIPPA·L·F·COS·TERTIVM·FECIT» повністю читається як «M[arcus] Agrippa L[ucii] f[ilius] co[n] s[ul] tertium fecit». В перекладі це означає «Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом втретє, спорудив це».

Римський Пантеон відрізняється класичною ясністю і цілісністю композиції внутрішнього простору, величністю художнього образу. Цілком ймовірно, що в будівництві храму брав участь Аполлодор Дамаський.

Храм збудовано з бетону (у тому числі й купол) та облицьовано цеглою, що виконує лише декоративну функцію. Глуха, циліндрична ротонда Пантеону, перекрита напівсферичним куполом (діаметр понад 43 м), являє собою велике інженерне досягнення античності. Площу ротонди збільшують вісім велетенських ніш.

У Середньовіччі Пантеон частково перероблено. У VII столітті Пантеон було освячено як церкву Святої Марії та всіх мучеників. Тепер римський Пантеон є національним мавзолеєм, місцем поховання видатних людей — зокрема, тут поховані Рафаель та королі Віктор Еммануїл II й Умберто I.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва «Пантеон» походить від давньогрецького «Pantheion» (Πάνθειον), що означає «той, що стосується або є спільним для всіх богів». Діон Кассій, римський сенатор, який писав грецькою мовою, припускав, що назва походить або від статуй багатьох богів, розміщених навколо цієї споруди, або від схожості купола на небі. Його невизначеність говорить про те, що «Пантеон» (або Пантеум) був просто словом, яким люди називали цю будівлю, а не її формальною назвою. Насправді, концепція пантеону, присвяченого всім богам, викликає сумніви. Пантеон, будівництво якого датується раніше, був пантеон в Антіохії в Сирії, згадки про нього сягають шостого століття. Британські дослідники Паул Годфрі та Девід Хемсолл зазначають, що античні автори ніколи не посилаються на Пантеон Адріана зі словом «aedes», (з латинської — храм) як це роблять з іншими храмами, а на вирізьбленому на архітраві написі, використано просто слова «Pantheum», а не «Aedes Panthei» (храм усіх богів). Лівій писав, що постановлялось, що храмові споруди повинні бути присвячені лише окремим божествам, щоб було зрозуміло, хто образиться, якщо, наприклад, будівлю вдарили блискавки, і таким чином приносити жертву конкретному божеству. Годфрі та Хемсолл стверджують, що слово «Пантеон» не повинно позначати певну групу богів або навіть усіх богів, оскільки воно цілком могло б мати інші значення. Слово «Pantheus» чи «Pantheos» може бути застосовне на позначення окремих божеств. Грецьке «θεῖοςє (theios) не завжди може означати „бога“, воно може мати значення „надлюдський“ або навіть „відмінний“. З часу Французької революції, коли церква Сент-Женев'єва в Парижі була перетворена на світський пам'ятник під назвою Паризький Пантеон, загальний термін пантеон іноді застосовувався і до інших будівель, у яких вшановують чи ховають почесних людей.

Історія[ред. | ред. код]

Древні часи[ред. | ред. код]

Після битви при Акції (31 р. до н. е.) Марк Агріппа розпочав вражаючу будівельну програму: пантеон був частиною комплексу, створеного ним у власному маєтку в Кампусі Марція в 29-19 роках до нашої ери, який включав три будівлі вирівняні з півдня на північ: Бани Агріппи, Базиліку Нептуна та Пантеон. Здавна вважалося, що нинішній будинок був побудований Агріппою з пізнішими переробками, і це було частково через напис на латині на передній частині храму: M · AGRIPPA · L · F · COS · TERTIVM · FECIT або повністю: «Marcus Agrippa Lucii filius consul tertium fecit», що означає «Маркус Агріппа, син Луція, зробив цю будівлю на посаді консула втретє» Однак археологічні розкопки показали, що Пантеон Агріппи був повністю знищений, окрім фасаду. Ліз Хетланд стверджує, що теперішнє будівництво розпочалося в 114 році під Траяном, через чотири роки після того, як воно було знищено вогнем вдруге. Спираючись на низку доказів, стає очевидно, що архітектором був Аполодор Дамаський з Траяна. У результаті розкопок наприкінці 19 століття археолог Родольфо Ланчані зробив висновок, що Пантеон Агріппи був спроектований так, що він стикався з Півднем, на відміну від сучасного плану, що виходить на північ, і що він має скорочений Т-подібний план. Цей опис був широко прийнятий до кінця 20 століття. Новіші археологічні розкопки припускають, що будівля Агріппи могла мати круглу форму з трикутним ґанком. Єдині уривки, з яких дізнаємося про прикраси пантеону Агріппана, описані очевидцем, — це «Природнича історія» Плінія Старшого. З неї ми знаємо, що стовпи, які М. Агриппа розмістив у Пантеоні, виготовлені із сиракузької бронзи", також те, що Пантеон Агріппа був прикрашений Діогеном Афінським, і Каріатидиою. Колони цього храму, розглядаються як шедеври досконалості разом із статуми, що розміщені на даху. Пантеон Августана був знищений разом з іншими будівлями у величезній пожежі у 80 році нашої ери. Доміціан відновив Пантеон, який знову був спалений у 110 році н. е. Агріппа закінчив будівництво будівлі під назвою Пантеон. Таке ім'я воно має, можливо, тому, що серед зображень які прикрашали його статуї було багато богів, включаючи Марс і Венеру.

Середньовіччя[ред. | ред. код]

У 609 р. Візантійський імператор Фокас подарував будівлю папі Боніфацію IV, який перетворив її в християнську церкву та 13 травня 609 р. освятив її та дав назву назвав на честь св. Марії та мучеників. Ще один папа Боніфацій попросив того ж імператора наказати, щоб у старому храмі, названому Пантеоном, після знищення язичницької погані зробити церкви для святої Діви Марії та всіх мучеників, щоб відзначати поминання святих відтепер там, де колись поклонялися не богам, а демонам. Освячення будівлі як церкви врятувало її від занепаду, руйнування, які спіткали більшість будівель Стародавнього Риму протягом ранньосередньовічного періоду. Однак Диякон Павло фіксує спогад будівлі імператором Константином II, який відвідав Рим у липні 663 року:

 Залишившись у Римі дванадцять днів, він зняв усе, що в античні часи було виготовлено з металу для прикраси міста, настільки, що він навіть збив дах церкви блаженної Марії, який свого часу  називався Пантеон і був заснований на честь усіх богів і тепер за згодою колишніх правителів був місцем усіх мучеників;  він забрав звідти бронзові кахлі і послав їх з усіма іншими прикрасами до Константинополя.

Протягом століть було вилучено багато тонкого зовнішнього мармуру — який знаходяться в Британському музеї. Іншою втратою були зовнішні скульптури, які прикрашали фронтон над написом Агріппи. Мармуровий інтер'єр значною мірою зберігся, хоча і з великою реставрацією.

Ренесанс[ред. | ред. код]

З епохи Відродження Пантеон був місцем кількох важливих поховань. Серед похованих є художники Рафаель та Аннібале Карракчі, композитор Аркангело Кореллі та архітектор Балдассаре Перуцці. Архітектор Філіппо Брунеллескі використовував Пантеон як натхнення для своїх робіт. Папа Урбан VIII (1623—1644) наказав розплавити бронзову стелю пантеону. Більша частина бронзи була використана для виготовлення бомбардувальних споруд для укріплення Кастеля Сант'Ангело, а решта використовувалась Апостольською Палатою[[1]] для різних інших робіт. У 1747 р. широкий фриз під куполом був відновлений, але мало нагадував оригінал.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Пантеон використовується як католицька церква. У неділю та святі дні тут проводяться меси.

Будівлі, створені на зразок Пантеону[ред. | ред. код]

Як найкраще збережений зразок давньоримської монументальної споруди, Пантеон має величезний вплив у західній архітектурі. Серед найбільш помітних версій — церква Санта-Марія Ассунта (1664) В Аріції Джана Лоренцо Берніні, Будинок острова Бель (1774) в Англії та бібліотека Томаса Джефферсона в університеті Вірджинія, Ротонда (1817—1826). До інших належать Ротонда Моста на Мальті (1833). Портико-купольна форма Пантеону можна знайти на ​​багатьох будівлях ХІХ-ХХ століть; численних урядових та громадських будівлях, міських залиах, будівлях університетів та публічних бібліотек.

Галерея[ред. | ред. код]

Einblick Panorama Pantheon Rom.jpg

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]