Карта зоряного неба

Карта зоряного неба XVII століття голландського картографа Фредеріка де Віта.

Карта зоряного неба або Атлас зоряного неба — проєкція небесної сфери на площину. На карті вказується положення зірок, сузір'їв та інших астрономічних об'єктів. Зараз такі карти використовуються для наведення телескопа у потрібну ділянку неба, для відшукуванняя об'єктів за їхніми координатами тощо. Розрізняють графічні та фотографічні зоряні карти. У 1922 році зібрання астрономів усього світу «поділило» небо на 88 сузір'їв і провело між ними чіткі межі.

Історія

Перші зображення, які можна вважати прообразами карт зоряного неба люди почали робити ще в палеоліті.

Також дивіться

• Дуньхуанська карта зоряного неба

Посилання

• Карта зоряного неба. Безкоштовна програма, яка підтримує більше 30 мов, у тому числі українську. [Архівовано 5 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Іван Климишин. Карта зоряного неба
• Складання карт неба. Колись і тепер [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Література

• Атлас зоряного неба : навчальний посібник / Іван Антонович Климишин.– Львів : Вища школа, 1985.– 94,[12] с.