Касьяненко Олег Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Касьяненко Олег Якович
Касьяненко Олег Якович.tif
Народився 16 червня 1923(1923-06-16)
місто Пирятин, тепер Полтавської області
Помер 2 січня 1995(1995-01-02) (71 рік)
Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки

Олег Якович Касьяненко (16 червня 1923(19230616), місто Пирятин, тепер Полтавської області — 2 січня 1995, місто Київ) — український радянський партійний діяч, міністр легкої промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ у 1976—1981 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1990 р.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1941—1946 р. — служив у Червоній армії: командир 45-мм гармати 37-го окремого гвардійського винищувального протитанкового дивізіону 35-ї гвардійської стрілецької дивізії на Сталінградському фронті. Закінчив курси заступників командирів по політичній частині, командир взводу. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1951 році закінчив факультет технології взуттєвого виробництва Київського технологічного інституту легкої промисловості.

У 1952—1958 р. — контролер, старший контролер Міністерства державного контролю Української РСР.

У 1958—1959 р. — заступник начальника, начальник 3-го пошивного цеху Київської взуттєвої фабрики № 1.

У 1959—1963 р. — директор Київської взуттєвої фабрики № 1.

У 1963—1965 р. — начальник Управління легкої промисловості Ради народного господарства Київського економічного району (раднаргоспу).

У 1965—1970 р. — завідувач відділу легкої і харчової промисловості Управління справами Ради Міністрів УРСР.

У 1970 — травні 1972 р. — 1-й заступник міністра легкої промисловості Української РСР.

6 травня 1972 — 22 січня 1987 р. — міністр легкої промисловості Української РСР.

3 1987 — на пенсії у Києві.

Звання[ред. | ред. код]

  • старший лейтенант

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.