Каталонська центральна западина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геоморфологічна карта Каталонії:
Pla de Bages, посеред Центральної западини, з Монсерратом на задньому плані.
Монтменю, ізольований пагорб у західній частині Центральної западини.

Каталонська центральна западина (кат. Depressió Central Catalana) — природна западина між Передпіренейськими горами та Каталонським прибережним хребтом в Іспанії. Вона розширюється на захід, з'єднуючись із западиною Ебро, (кат. Depressió de l'Ebre), з яких його можна вважати східним розширенням. Каталонська центральна депресія становить близько 180 років км завдовжки при середній ширині 50 км[1].

Опис[ред. | ред. код]

Каталонська центральна западина складається з ряду високих плато висотою від 800 до 1000 метрів, які поступово втрачають висоту на захід до западини Ебро. Існують еродовані річкові басейни, які обмежують ці висоти, де б грунт не складався з глини або мергелю. Pla de Bages і Conca de Barberà є прикладами цих вищих регіонів.

Межі Центральної западини різні, незалежно від того, чи розглядаються вони з точки зору їх походження чи фактичного рельєфу. Деякі гірські хребти за межами западини, як-от Монтсеррат і Сант-Льоренс-дель-Мунт, утворені тими самими геологічними матеріалами, що утворюють Центральну западину, хоча географічно вони розташовані в Прибережному хребті. Ці матеріали були накопичені на більш древніх скелях Каталонської середземноморської системи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mapa Topogràfic de Catalunya. Institut Cartogràfic de Catalunya. Процитовано 22 травня 2010.

Джерела[ред. | ред. код]