Кацукава Сюнсо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кацукава Сюнсо
勝川 春章
Shunsho Katsukawa (1726-1792) Ariwara no Yukihira.jpg
Худ. Кацукава Сюнсо. «Поет Арівара но Юкіхіро»
Дата народження 1726
Дата смерті 1793
Національність японець
Громадянство Японія Японія
Жанр укійо-е
Напрямок реалізм, стилізація

Кацукава Сюнсо (勝川 春章, 1726—1793 ) — японський художник і графік 18 ст.

Життєпис[ред.ред. код]

Кацукава Сюнсо. « Старовинна поетеса Мурасакі Сікібу з віршем про місяць вночі», бл. 1775 р.

Походив з родини дрібних самураїв. Але подався в художники. За тогочасною феодальною ієрархією він спустився на нижчий щабель.

Навчатися почав в школі традиційного жанрового живопису, котрий зберігав престижність і обслуговував багаті, привілейовані стани населення. Але більшою популярністю серед мешканів міст користувались «бідзін-га» («картинки з красунями»). Він став одним із майстрів-графіків, що залучився до створення «картинок з красунями».

Гравюра укійо-е не сприймалась аристократами і багатіями-естетами як серйозне мистецтво на кшталт традиційного живопису на шовку, філософського, канонічного, з постійними натяками на істини буддизму. І навпаки, укійо-е цікавило обдарованих художиків, залучало їх до табору прихильників, бо стало дещо вільною теріторією мистецтва, котра уникла в Японії на той час офіційної канонізації, заштампованості. До того ж, сфера укійо-е рекрутувала впродовж 18 ст. до власних лав найбільш талановитих митців. Картинками укійо-е споживачі обклеювали ширми, паперові стіни японського житла, розсувні двері, екрани.

Мав популярність серед мешканців міст і театр кабукі. Майже з перших своїх кроків графіка Японії була так чи інакше пов'язана з театром кабукі. Поперше аркуші гравюри слугували театральними афішами, а також ілюстраціями до книг про вистави чи про популярних акторів. Атмосфера театра, сюжети його вистав, пишні костюми акторів, художні манери і зовнішність театральних персонажів - викликали захоплення, прискипливу увагу і навіть копіювання поведінки. В 1760-ті роки Кацукава Сюнсо звернувся до театральної гравюри, куди переніс власний досвід художника «картинок з красунями» та деякі композиційні знахідки попереднього періоду. Мистецтво укійо-е, таматично пов'язане з національним театром, належало до ланки надзвичайно узагальненої та стилізованої графіки. Незважаючи на реальні враження від вистав, від гри акторів, театральна гравюра увібрала всі ознаки умовностей, декоративності і узагальненості національного театру ( умовний грим акторів, нереалістичні пози, відсутність театральних декорацій і неєвропейську побудову сцени, мала посилену пропаганда феодальних чеснот і відданості сьогуну і власному князю-васалу).

Всі забобони і феодальні чесноти притаманні і графічним творам Кацукава Сюнсо. Незважючи на презирство до акторів, котре Сюнсо виніс з самурайського оточення, він ретельно вивчав новий для нього світ театру, переймав його умовності і декоративні якості. Згодом він стає майстром ні на кого не схожим, що так поціновуватимутьмайбутні покоління прихильників мистецтв тв мистецтвознавці. Постійні пошуки нової виразності і спроби укладатися в вимоги тогочасної цензури приведуть майстра до створеня нових жанрових різновидів театральної графіки, серед яких жанр так званих «зелених кімнат».

Портрети акторів в ролях у майстрів укійо-е зовсім не портрети реальних акторів, ще лише популярні сценічні образи. Від реальних людей там лише імена та феодальні позначки акторських династій. В гравюрі «Актор Іцикава Дандзюро 5-й в ролі Сібараку, втілення справедливості» (1782) білі концентричні прямокутники на червоних рукавах — не що інше як феодальний герб (мон) династії акторів Іцикава. У інших акторів — був інший герб (мон). Тим не менше мистецтвознавець Дж.А. Міченер вважав театральні гравюри роботи Кацукава Сюнсо «одним із найвищих досягнень укійо-е» 18 століття.

Вибрані твори[ред.ред. код]

Кацукава Сюнсо. «Актор Іцикава Дандзюро 5-й в ролі Сібараку, втілення справедливості», 1782 рік.

Див. також[ред.ред. код]