Кацукава Сюнсо
| Кацукава Сюнсо | |
|---|---|
| яп. 勝川春章 | |
| Народився |
1726[1][2][…] Едо, Японська Держава |
| Помер |
19 січня 1793 Едо, Японська Держава |
| Поховання | Saifuku-jid |
| Країна | Японська Держава |
| Діяльність | художник, художник укійо-е, ксилограф, художник-гравер |
| Вчителі | Міяґава Сюнсуй і Kō Sūkokud |
| Відомі учні | Кацукава Сюнкьо, Кацукава Сюн'ей, Кацукава Сюнтьо, Shunrin Katsukawad, Shundo Katsukawad, Katsukawa Shunjōd, Katsukawa Shunsend, Кацукава Сюнгеd, Кацусіка Хокусай і Katsukawa Shunkōd[4] |
| Знання мов | японська[2] |
| Напрямок | Katsukawa schoold |
| Родичі | Кацукава Сюнкьо[d] |
Кацукава Сюнсо (勝川 春章, 1726—1793 ) — японський художник і графік 18 ст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини дрібних самураїв. Але подався в художники. За тогочасною феодальною ієрархією він спустився на нижчий щабель. Навчався вхудожника Міяґава Сюнсуя.
Навчатися почав в школі традиційного жанрового живопису, котрий зберігав престижність і обслуговував багаті, привілейовані стани населення. Але більшою популярністю серед мешканів міст користувались «бідзін-га» («картинки з красунями»). Він став одним із майстрів-графіків, що залучився до створення «картинок з красунями».
Гравюра укійо-е не сприймалась аристократами і багатіями-естетами як серйозне мистецтво на кшталт традиційного живопису на шовку, філософського, канонічного, з постійними натяками на істини буддизму. І навпаки, укійо-е цікавило обдарованих художників, залучало їх до табору прихильників, бо стало дещо вільною територією мистецтва, котра уникла в Японії на той час офіційної канонізації, заштампованості. До того ж, сфера укійо-е рекрутувала впродовж 18 ст. до власних лав найбільш талановитих митців. Картинками укійо-е споживачі обклеювали ширми, паперові стіни японського житла, розсувні двері, екрани.
Мав популярність серед мешканців міст і театр кабукі. Майже з перших своїх кроків графіка Японії була так чи інакше пов'язана з театром кабукі. Поперше аркуші гравюри слугували театральними афішами, а також ілюстраціями до книг про вистави чи про популярних акторів. Атмосфера театра, сюжети його вистав, пишні костюми акторів, художні манери і зовнішність театральних персонажів - викликали захоплення, прискипливу увагу і навіть копіювання поведінки. В 1760-ті роки Кацукава Сюнсо звернувся до театральної гравюри, куди переніс власний досвід художника «картинок з красунями» та деякі композиційні знахідки попереднього періоду. Мистецтво укійо-е, таматично пов'язане з національним театром, належало до ланки надзвичайно узагальненої та стилізованої графіки. Незважаючи на реальні враження від вистав, від гри акторів, театральна гравюра увібрала всі ознаки умовностей, декоративності і узагальненості національного театру ( умовний грим акторів, нереалістичні пози, відсутність театральних декорацій і неєвропейську побудову сцени, мала посилену пропаганда феодальних чеснот і відданості сьогуну і власному князю-васалу).
Всі забобони і феодальні чесноти притаманні і графічним творам Кацукава Сюнсо. Незважючи на презирство до акторів, котре Сюнсо виніс з самурайського оточення, він ретельно вивчав новий для нього світ театру, переймав його умовності і декоративні якості. Згодом він стає майстром ні на кого не схожим, що так поціновуватимутьмайбутні покоління прихильників мистецтв тв мистецтвознавці. Постійні пошуки нової виразності і спроби укладатися в вимоги тогочасної цензури приведуть майстра до створення нових жанрових різновидів театральної графіки, серед яких жанр так званих «зелених кімнат».
Портрети акторів в ролях у майстрів укійо-е зовсім не портрети реальних акторів, ще лише популярні сценічні образи. Від реальних людей там лише імена та феодальні позначки акторських династій. В гравюрі «Актор Іцикава Дандзюро 5-й в ролі Сібараку, втілення справедливості» (1782) білі концентричні прямокутники на червоних рукавах — не що інше як феодальний герб (мон) династії акторів Іцикава. У інших акторів — був інший герб (мон). Тим не менше мистецтвознавець Дж.А. Міченер вважав театральні гравюри роботи Кацукава Сюнсо «одним із найвищих досягнень укійо-е» 18 століття.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
-
Старовинна поетеса Мурасакі Сікібу з віршем про місяць вночі, бл. 1775
-
Актор Іцикава Дандзюро 5-й в ролі Сібараку, втілення справедливості, 1782
-
Актор Ічімура Уземон 9-й в ролі Сібараку, втілення справедливості», 1778
-
Актор Іцикава Монносуке II
-
Актор Накадзіма Міхемон в ролі Токіхіра, 1747
-
Актори Іцикава Яодзо II и Сегава Кікунодзьо III
-
Невідомий актор театра кабуки
-
Актор Саката Хангоро II
.jpg)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кацукава Сюнсо |
Див. також[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2013) |
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11937918X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ 松井英男 浮世絵の見方 — 誠文堂新光社, 2012. — С. 38. — ISBN 978-4-416-81177-1