Квартерон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Дюма був квартероном, чим пишався.

Квартерон (від лат. quarta — чверть) — в колоніальній Америці людина, один із предків якої у другому поколінні належав до негроїдної раси. Тобто нащадок мулата і білих батьків.
У наш час така термінологія, заснована на кількості негритянської частки в крові, в багатьох регіонах асоціюється з епохою расизму і вважається відображенням колоніального суспільства.

Поява терміну[ред. | ред. код]

Початково термін квартерони вживався в іспанських володіннях у Південній Америці для позначення нащадків європейця і мулатки. Нащадків європейця і мулатки у першому поколінні називали терцероном, нащадка ж терцеронки і європейця — квартероном [1].

Кількісна класифікація[ред. | ред. код]

Престижність походження людини підвищувалася в міру зниження частки африканської крові (див. Колоніальна політика):

  • Негр — 100% генів негра.
  • Мулат — половина генів — чорні, тобто 50% «білої» і 50% «чорної» крові.
  • Квартерон — чверть генів — чорні, тобто 75% «білої» і 25% «чорної» крові, тобто один з батьків мулат, а другий білий; серед другого покоління предків (дідів та бабів) один чорний, а троє інших — білі.
  • Окторон — нащадок квартеронів і білого, тобто 87,5% «білої» і 12,5% «чорної» крові.
  • Седеціміон — нащадок окторона і білого, тобто 93,75% «білої» і 6,25% «чорної» крові.
  • Трігінтадуон — нащадок седеціміона і білого, тобто 96,875% «білої» і 3,125% «чорної» крові.
  • Метиси — нащадки від міжрасових шлюбів.

Знамениті квартерони[ред. | ред. код]

  • Олександр Дюма — найвідоміший із квартеронів, його бабуся — негритянка, а дід — французький аристократ, маркіз Даві де ля Пайетрі (фр. Davy de la Pailleterie). Одного разу він відповів недоброзичливцю, що намагався його цим зачепити:

Мій батько був мулатом, мій дід негром, а прадід — мавпою. Бачте, пане, моя родина починається там, де ваша закінчується[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Энциклопедическій словарь. Томъ XIVа. Карданахи — Керо. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1895.— С. 850.
  2. Передмова Леона-Франсуа Гоффмана «Дюма і чорношкірі» до роману Александра Дюма «Жорж», Paris, Gallimard, Folio, 1974, pp. 7-23
  3. Данієль Циммерман. Александр Дюма великий. Біографія. Книга 2

Джерела[ред. | ред. код]

  • Энциклопедическій словарь. Томъ XIVа. Карданахи — Керо. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1895.— С. 850.