Перейти до вмісту

Кведлінбурзьке абатство

Координати: 51°47′09″ пн. ш. 11°08′13″ сх. д. / 51.785944444444° пн. ш. 11.136805555556° сх. д. / 51.785944444444; 11.136805555556
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кведлінбурзьке абатство
51°47′09″ пн. ш. 11°08′13″ сх. д. / 51.785944444444° пн. ш. 11.136805555556° сх. д. / 51.785944444444; 11.136805555556
Тип спорудимонастир і релігійна громада Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Кведлінбурґ[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва936 Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильроманський Редагувати інформацію у Вікіданих
Належністькатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
СтанKulturdenkmal in Sachsen-Anhaltd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтkirchequedlinburg.de Редагувати інформацію у Вікіданих
Кведлінбурзьке абатство. Карта розташування: Німеччина
Кведлінбурзьке абатство
Кведлінбурзьке абатство (Німеччина)
Мапа
CMNS: Кведлінбурзьке абатство у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кведлінбурзьке абатство (нім. Stift Quedlinburg або Reichsstift Quedlinburg) — колишня резиденція світських каноніс[en] у Кведлінбурзі на території сучасної землі Саксонія-Ангальт, Німеччина. [2][3][4] Було засновано в 936 році з ініціативи святої Матильди, вдови східно-франкського короля Генріха Птахолова, як його меморіал. [5] Багато століть абатство мало великий авторитет і вплив. Кведлінбурзьке абатство було імперським станом і одне з приблизно сорока самоврядних імператорських абатств Священної Римської імперії. Було ліквідовано в 1802/3. Церква, відома як Штіфтскірхе Ст. Зерфатіус, зараз використовується лютеранською євангельською церквою Німеччини.

Замок, абатство, церква та навколишні будівлі надзвичайно добре збереглися і є шедеврами романської архітектури. [6] У результаті та через їхню історичну важливість у 1994 році будівлі були внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО [6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б archINFORM — 1994.
  2. ↑ Hans-Erich Weirauch: Die Güterpolitik des Stiftes Quedlinburg im Mittelalter. In: Sachsen und Anhalt, 13; (Magdeburg 1937) p117–181.
  3. ↑ Hans-Erich Weirauch: Der Grundbesitz des Stiftes Quedlinburg im Mittelalter. In: Sachsen und Anhalt, 14; (Magdeburg 1938); pp. 203–295.
  4. ↑ Jan Gerchow (Hrsg.): Essen und die sächsischen Frauenstifte im Frühmittelalter. Essener Forschungen zum Frauenstift 2; (Essen, 2003).
  5. ↑ The "Later Life" of Queen Mathilda Page 99
  6. ↑ а б Collegiate Church, Castle and Old Town of Quedlinburg. UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 25 червня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кведлінбурзьке_абатство&oldid=47223542