Квіткокол сіробокий
| Квіткокол сіробокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Diglossa carbonaria (D'Orbigny & Lafresnaye, 1838) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Serrirostrum carbonarium | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіткокол сіробокий[2] (Diglossa carbonaria) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Болівії і Аргентині.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 12,5 см. У самців верхня частина тіла чорна, плечі світло-сірі, надхвістя темно-сіре. Груди і живіт світло-сірі, поцятковані широкими смугами. Гузка рудувато-коричнева. Дзьоб чорний, направлений догори, на кінці гачкуватий. У самицт ті частини оперення, які у самців є чорними, мають чорнувато-сіре забарвлення.
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Сіробокі квіткоколи мешкають переважно в Болівійських Андах, від південного Ла-Паса до північкої Чукісаки, а також на крайньому північному заході Аргентини (Жужуй). Вони живуть на узліссях хмарних і карликових гірських лісів, у високогірних чагарникових заростях Polylepis і в садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті від 2500 до 4000 м над рівнем моря. Живляться нектаром.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Diglossa carbonaria: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 04 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 липня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |