Кенсінгтонська система
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (жовтень 2023) |
Кенсінгтонська система була суворим і детально розробленим набором правил, розроблених Вікторією, герцогинею Кентською, разом із її помічником, сером Джоном Конроєм, щодо виховання доньки герцогині, майбутньої королеви Вікторії. Він названий на честь Кенсінгтонського палацу в Лондоні, де вони проживали до вступу на престол королеви Вікторії.
Застосування[ред. | ред. код]
Система була спрямована на те, щоб зробити молоду принцесу Вікторію слабкою та залежною, а отже, малоймовірно, щоб вона приєдналася до інших своїх родичів у Ганноверському домі проти її матері та Конроя. Юній Вікторії ніколи не дозволялося бути окремо від матері, вихователя чи гувернанток (баронеса Лецен і герцогиня Нортумберлендська). Її тримали ізольовано від інших дітей, а її мати та Конрой суворо стежили та записували кожну її дію та повністю контролювали, з ким їй дозволяли зустрічатися.[1]
У підлітковому віці у Вікторії було лише двоє товаришів по грі: її зведена сестра, принцеса Феодора Лейнінгенська, і дочка Конроя, Віктуар. Лише випадкові поїздки здійснювалися за межі території палацу; два візити до Клермонта, щоб побачитися з її дядьком Леопольдом I Бельгійським, значно вплинули на думку Вікторії про Систему.[2] Коли стало зрозуміло, що Вікторія успадкує трон, її сторожі спробували схилити Вікторію призначити Конроя своїм особистим секретарем і скарбником за допомогою довгої серії погроз і знущань, але безуспішно.
Навчання Вікторія почала з п'яти років. Її перший учитель, преподобний Джордж Девіс, декан Честера, навчав її Писанню. Після кожного уроку герцогиня Кентська особисто тренувала доньку. У вісім років Вікторія почала вчитися пристойності, читати й писати у баронеси Лецен. Вивчала грецьку, латинську, італійську, французьку та німецьку мови. Герцогиня Кентська запровадила строгий розпорядок дня для навчання Вікторії. Ранкові уроки починалися рівно о 9:30 з перервою об 11:30. Уроки відновлюються після обіду о 3:00 і триватимуть до 5:00.[3]
Система була схвалена зведеним братом королеви Вікторії, Карлом, 3-м принцом Лейнінгенського, який підтримував амбіції своєї матері щодо регентства. У 1841 році, після того, як Вікторія стала королевою і заявила про своє невдоволення системою, Карл спробував виправдати це у своїй книзі «Повна історія політики, яку дотримувалися в Кенсінгтоні під керівництвом сера Джона Конроя».[4]
Наслідки[ред. | ред. код]
Система виявилася цілковитою невдачею і дала вражаючий ефект. Вікторія зненавиділа свою матір Конроя та фрейліну своєї матері (леді Флору Гастінгс) через систему. Її перші два прохання, після її вступу на престол через чотири тижні після її 18-річчя (вона прийняла делегацію, яка сама повідомила їй про смерть короля), полягали в тому, щоб їй дали годину на самоті, чого система ніколи не дозволяла, і що її ліжко слід було прибрати з кімнати її матері, що передвіщало припинення впливу матері, а через матір і Конроя.[5] Серед перших дій Вікторії після її вступу на престол у віці 18 років було назавжди заборонити Конрою відвідувати її квартири.
Після коротких заручин Вікторія вийшла заміж за принца Альберта в 1840 році, і тому їй більше не потрібно було жити з матір'ю. Наприкінці весільної церемонії вона потиснула руку лише герцогині і незабаром вигнала матір із палацу. Вона рідко відвідувала матір і залишалася холодною та віддаленою до неї аж до народження первістка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lacey, Robert (2006). Great Tales from English History, Volume 3. London: Little, Brown, and Company. с. 133–136. ISBN 0-316-11459-6.
- ↑ , Williams, Kate. Becoming Queen Victoria: The Tragic Death of Princess Charlotte and the Unexpected Rise of Britain's Greatest Monarch. New York: Ballantine, 2010. Print.
- ↑ Rappaport, Helen (2003). Queen Victoria: A Biographical Companion. ABC-CLIO. ISBN 1-85109-355-9.
- ↑ Rappaport, Helen (2003). Queen Victoria: A Biographical Companion. ABC-CLIO. с. 218–220. ISBN 1-85109-355-9.
- ↑ Professor Kate Williams (12 April 2015). Queen Victoria: The woman who redefined Britain’s monarchy. BBC i-Wonder. Процитовано 4 December 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Королева Вікторія: первісна народна принцеса» (14 вересня 2008) The Daily Telegraph