Кириріша
| Кириріша | |
|---|---|
 | |
| Божество в | Елам |
Кириріша (велика богиня, пані Ліяна[en]) — богиня-мати в еламській міфології[1]. З середини II тисячоліття до н. е. дружина верховного бога Хумпана, їх син — бог Хутран[2].
Ім'я[ред. | ред. код]
Ім'я Кириріша означає «велика богиня». Це відбиває особливість еламського пантеону — нечіткий характер окремих богів і богинь. Іноді її називали просто великою або божественною матір'ю[3].
Культ[ред. | ред. код]
Спочатку шанувалася лише на південному сході Еламу, біля Ліян (Бушир). З кінця ІІІ тисячоліття до н. е. культ Кириріші став поширюватися по всьому Еламу.
Спочатку на чолі еламського пантеону стояли жіночі божества. Головною імовірно вважалася богиня родючості Пінікір[en]. Пізніше, початку II тисячоліття до н. е., вона була витіснена або ідентифікована з Кирирішею, яка зайняла провідне місце в пантеоні як «мати богів»[4][3]. Пінікір була богинею-матір'ю Північного Еламу, але оскільки центр держави поступово зміщувався на південь, вона стала менш важливою і поступилася місцем «пані Ліяна», Кириріші[3].
З середини II тисячоліття до н. е. на чолі пантеону встав Хумпан, Кириріша здобула титул його «великої дружини». У ІІ-І тисячолітті до н. е. Хумпан, Іншушинак та Кириріша склали провідну тріаду пантеону[3].
У царя Хумбан-Нумени в Ліяні було святилище, присвячене виключно Кириріші[3]. Пізніше, близько 1250 до н. е., їй було збудовано храм у Дур-Унташі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дандамаев М. А. Иншушинак [Архівовано 2019-08-30 у Wayback Machine.] // Мифы народов мира: Энциклопедия. Электронное издание / Гл. ред. С. А. Токарев. М., 2008 (Советская Энциклопедия, 1980). С. 449.
- ↑ Дандамаев М. А. Хумпан [Архівовано 2019-08-30 у Wayback Machine.] // Мифы народов мира: Энциклопедия. Электронное издание / Гл. ред. С. А. Токарев. М., 2008 (Советская Энциклопедия, 1980). С. 1068.
- ↑ а б в г д Edwards, F. B. A., I. E. S.; Gadd, C. J.; Hammond, F. B. A., N. G. L.; Sollberger F. B. A., E., eds. (1970). The Cambridge Ancient History, Third Edition, Vol. II, Part 2, History of the Middle East and the Aegean Region c. 1380—1000 B. C. [Архівовано 2022-06-22 у Wayback Machine.] Cambridge University Press (published 1975). pp. 400—416.
- ↑ Дандамаев М. А. Эламская мифология [Архівовано 2019-08-30 у Wayback Machine.] // Мифы народов мира: Энциклопедия. Электронное издание / Гл. ред. С. А. Токарев. М., 2008 (Советская Энциклопедия, 1980). С. 1116.