Бушир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бушир
بوشهر

Пляж у Буширі
Пляж у Буширі
Основні дані
28°59′ пн. ш. 50°49′ сх. д. / 28.983° пн. ш. 50.817° сх. д. / 28.983; 50.817Координати: 28°59′ пн. ш. 50°49′ сх. д. / 28.983° пн. ш. 50.817° сх. д. / 28.983; 50.817
Країна Іран Іран
Регіон Бушир
Засновано 1736
Населення 161 674
Висота НРМ 8 м
Телефонний код (+98) 0771
Часовий пояс +3:30
GeoNames 139817
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 75131–75461
Міська влада
Веб-сторінка http://www.bushehrcity.ir
Бушир. Карта розташування: Іран
Бушир
Бушир
Бушир (Іран)


Бушир у Вікісховищі?

Бушир[1], Бушір[2] (перс. بوشهر‎) — місто і столиця іранської провінції Бушир, порт на березі Перської затоки.

Місто засноване у 1736 році Надір-шахом на місці давнього поселення Рішехр.

Населення міста — 165,4 тис. осіб (2005). В місті живуть переважно перси шиїти, також представники арабської та африканської меншин.

Порт, торговий, сільськогосподарський центр. Побудований Росією за контрактом атомний реактор викликав протести західних країн.

Історія[ред. | ред. код]

Бушир у 1840 році. Автор — Ежен Фланден (1809—1889)

Бушир був заснований у 1736 році Надир-шахом на місці стародавнього поселення Рішехр. У 1763 році Карім-хан дозволив Британській Ост-Індській компанії заснувати в Буширі свій «перевалочний пункт». До кінця XVIII століття англійці побудували в Буширі повноцінну військово-морську базу. У XIX столітті Буширський порт стає одним з найбільших на березі Перської затоки. У 1856 році англійці окупували місто в ході Англо-перської війни 18561857. Міський гарнізон здався 9 грудня 1856 року.

У 1915 році, під час Першої світової війни місто було знову захоплене англійцями з метою не допустити поширення там впливу німців.

Під час Другої світової війни Бушир, поряд з іракською Басрою, був основним портом, яким у СРСР (через територію Ірану) доставлялися товари по ленд-лізу (в основному військові автомобілі своїм ходом).

Географія[ред. | ред. код]

Вид на місто, 1973 рік

Бушир розташований на південному заході країни на березі Перської затоки.

Населення[ред. | ред. код]

Більшість населення складають перси-шиїти. Також у місті проживають арабська та африканська меншини.

Економіка[ред. | ред. код]

У районі Бушир будується атомна електростанція. Будівництво було розпочато в 1975 році німецьким концерном Kraftwerk Union[de] і зупинено в 1980 році через санкції проти Ірану після Ісламської революції. У 1992 році підписано міжурядову угоду про будівництво в Ірані АЕС з російськими реакторами ВВЕР-1000. У 1998 року компанія «Атомстройекспорт» приступила до добудови. Через умови, які висунув Іран, щодо використання німецьких споруд і устаткування (поставлені умови є надзвичайно технічно складним завданням) реалізація проекту затяглася[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. Іран // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. АЭС «Бушир» (Иран). Атомстройэкспорт. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2010-11-01. 
  4. М.Сторожевой (2010-08-23). Немного о Бушире. AtomInfo.Ru. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2010-11-01. 

Посилання[ред. | ред. код]