Хумпан
| Хумпан | |
|---|---|
 | |
| Божество в | Елам і Імперія Ахеменідів |
Хумпан, Хумпан, Хупан (можливо, від hupa, «наказувати») — в еламській міфології (з середини II тисячоліття до н. е.) верховне божество, бог неба, «володар неба». Відповідав шумерському верховному богу Ану та вавилонському Мардуку. Дружина Хумпана — богиня Кириріша, їхній син — бог Хутран[1].
Культ[ред. | ред. код]
Спочатку великою богинею в Еламі вважалася мати богів Піненкір[en][2]. З початку ІІ тисячоліття до н. е. вона була витіснена богинею-матір'ю Кирирішем. До середини II тисячоліття до н. е. чільне становище в еламському пантеоні (у якому налічувалося 37 богів[3]) зайняв Хумпан. Кириріша стала вважатися його дружиною.[4] Він залишався верховним божеством Еламіт навіть після захоплення Елама персами в VI столітті до н. е.[1] На його честь було названо кілька еламських царів з відповідними теофорними іменами (Темпті-Хумпан-Іншушинак, Хумбан-Халташ III, Хумбан-нумена I та ін.).
Ахеменіди також лояльно ставилися до верховного божества підкорених ними еламітів. З документів персепольського архіву кінця VI — початку V століття до н. е. можна дізнатися, що у Персеполі та інших містах Персії та Еламу з царських складів відпускалися продукти (вино, вівці, зерно та ін.) для відправлення культу не тільки Ахурамазди та інших іранських богів, але також еламських богів Хумпана та Сімута. При цьому для культу Хумпана відпускалося втричі більше вина, ніж було призначено для шанування Ахурамазди.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дандамаев М. А. Хумпан // Мифы народов мира: Энциклопедия. Электронное издание / Гл. ред. С. А. Токарев. М., 2008 (Советская Энциклопедия, 1980). С. 1068.
- ↑ Дик Н. Ф., Дик П. Ф. Культурология: Учебное пособие для вузов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. — 384 с. — (Высшее образование).
- ↑ Культура периода эламской цивилизации. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 5 серпня 2012.
- ↑ Henkelman, Wouter F. M. (2008). The other gods who are: studies in Elamite-Iranian acculturation based on the Persepolis fortification texts. Achaemenid history. Leiden: Nederlands Instituut voor het Nabije Oosten. ISBN 978-90-6258-414-7.
Література[ред. | ред. код]
- Дандамаєв М. А. Цивілізації Стародавнього Ірану. Стародавні цивілізації, під ред. Г. М. Бонгард-Левіна . — М., 1989.
- Хумпан // Гладкий У. Д. Стародавній світ. Енциклопедичний словник у 2-х томах. — М. : Центрполіграф, 1998.