Кисляков Костянтин Сергійович
| Костянтин Сергійович Кисляков | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився |
13 липня 1913 Харків | |||||
| Помер |
24 грудня 2000 (87 років) Харків | |||||
| Країна |
 СРСР | |||||
| Діяльність | токар | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Нагороди |
| |||||
Костянтин Сергійович Кисляков (13 липня 1913, Харків — 24 грудня 2000, Харків) — передовик виробництва в машинобудуванні, токар-карусельник, Герой Соціалістичної Праці (28.05.1960). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках. Член ЦК КПУ в 1952—1976 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 (13 липня) 1913 року в місті Харкові. У 1927–1930 роках — учень школи фабрично-заводського навчання при Харківському електромеханічному заводі, у 1930–1933 роках — учень токаря на Харківському електромеханічному заводі.
З 1933 по 1991 рік[1] працював токарем на Харківському турбінному заводі імені С. М. Кірова, де досяг значних успіхів у виконані й перевиконанні виробничих планів. Під час німецько-радянської війни працював у евакуації токарем-карусельником на Уральському турбінному заводі. У 1944 році повернувся на Харківський турбінний завод.
Член ВКП(б) з 1942 року. Був делегатом XXI-го з'їзду КПРС; делегатом XVI-го з'їзду Компартії України на якому обирався кандидатом у члени ЦК та делегатом XVII, XVIII, XIX, XX, XXI, XXII, XXIII, XXIV з'їздів Компартії України, на яких обирався членом ЦК Компартії України.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
Герой Соціалістичної Праці (28.05.1960). Нагороджений двома орденами Леніна (6.12.1957, 28.05.1960), орденом Жовтневої Революції (5.04.1971), орденом «Знак Пошани» (2.12.1947), медаллю «За трудову доблесть» (19.09.1952), медаллю «За трудову відзнаку» (27.02.1976), іншими медалями. Лауреат Сталінської премії СРСР ІІІ ст. за 1952 рік. Заслужений машинобудівник Української РСР (12.07.1973).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сайт ЗАТ «Турбоатом». Архів оригіналу за 4 Листопада 2013. Процитовано 31 Жовтня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| |||||||
