Клаузула окситонна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Оксито́нна кла́узула (лат. clausula — закінчення) — закінчення віршового рядка з наголосом на останньому складі:

І являвсь мені Госпо́дь
В громі, бурі і росі́.
У веселках, зорениця́х
І в симфонії кома́х (П. Тичина).

Джерело[ред.ред. код]

  • Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 518