Клаус Рідель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клаус Рідель
нім. Klaus Erhard Riedel
Народився 2 серпня 1907(1907-08-02)[1]
Вільгельмсгафен, Віттмунд, Aurich Government Regiond, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 4 серпня 1944(1944-08-04)[1] (37 років)
Карлсгаген, Передня Померанія-Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
·автомобільна аварія
Країна  Німецька імперія
Діяльність Q10497074
Alma mater Берлінський технічний університет
Знання мов німецька
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Клаус Рідель (2 серпня 19074 серпня 1944) — німецький піонер ракетної техніки. Брав участь у багатьох ранніх експериментах з ракетами на рідкому паливі, працював над створенням балістичної ракети Фау-2 (V-2) в Пенемюнде.

Народився в Вільгельмсхафен в сім'ї морського офіцера. Його мати померла, коли йому було дванадцять років, батько помер два роки потому. Виховувався бабусею.

Навчався на механіка в Технічному університеті Берліна і одночасно працював. Після прослуховування в Берліні публічної лекції по ракетній техніці Рудольфа Небеля від імені аматорського товариства Verein für Raumschiffahrt (VfR, Товариство міжпланетних сполучень) одразу приєднався до групи. Надав ферму своєї сім'ї для використання як випробувального полігону.

Після розформування VfR в 1933 році, Рідель був запрошений Вернером фон Брауном приєднатися до нього в військовій ракетній програмі. Він погодився і працював з Пенемюнде, коли команда переїхала туди. Був керівником випробувальної лабораторії і займався, в основному, розробкою мобільного допоміжного обладнання для Фау-2.

Загинув в автомобільній аварії через два дні після свого тридцять сьомого дня народження.

Існує пам'ятник і невеликий музей Клауса Ріделя, в 1970 році кратер на Місяці названий на його та Вальтера Ріделя честь.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]