Клінічний аналіз сечі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Клінічний аналіз сечі — лабораторне дослідження сечі, зазвичай з діагностичною метою.

Властивості сечі[ред. | ред. код]

Дослідження сечі передбачає: дослідження фізичних, хімічних властивостей та мікроскопії осаду сечі.[1]

Фізичні властивості сечі[ред. | ред. код]

Параметри нормальної сечі (оцінюється лише вранішня сеча):

Хімічні властивості сечі[ред. | ред. код]

Ензими:[2]

  • Діастаза (Альфа-амілаза)
  • Уропепсин (уропепсиноген, пепсин сечі)
  • Уропетидаза
  • Холінестераза (ХЕ)
  • Лейцинамінопептидаза (ЛАП)
  • Ліпаза
  • Гамма-глутамілтранспептидаза (ГҐТП)
  • карбоангідрази
  • різні пептидгідролази
  • сульфатази

Мікроскопічне дослідження осаду сечі[ред. | ред. код]

  1. Елементи органічного походження:
  2. Елементи неорганічного походження:
    • Солі — невелика кількість кристалів.[1]

Характеристики показників[ред. | ред. код]

Колір сечі — залежить від змісту в ній пігментів: урохром, уробілін, уроеритрин, урозеїн тощо. При патології колір сечі може бути червоним, зеленим, коричневим тощо.

Циліндри — це осаджені в просвіті ниркових канальців білки. Циліндри приймають форму самих канальців (зліпок циліндричної форми). Бувають зернисті, гіалінові, еритроцитарні.

Елементи неорганічного походження — складаються з солей, що випали в осад у вигляді кристалів і аморфної маси. Характер солей залежить від рН сечі та деяких інших властивостей. При кислій реакції сечі виявляють кристали сечової кислоти (урати), оксалати. При лужній реакції сечі — фосфати, трипельфосфати, кристали кальцію.

У сечі містяться майже усі елементи (мінеральні речовини), що є у крові та інших тканинах організму. Вони складають приблизно 30-40 % твердого осаду добової кількості сечі. Щодоби із сечею виводиться 15-25 г мінеральних солей, у тому числі — 3-6 г натрію.[3]

Норми об’єму та частоти сечовиділення[ред. | ред. код]

Орієнтовні норми об'єму і частоти сечовиділення в залежності від віку для дітей до 12 років

Вік Об'єм однієї порції сечі, мл Кількість сечовиділень Добовий об'єм сечі, мл
1 день - 4—5 до 60
До 6 місяців 10—30 20—25 300—500
від 6 місяців — до 1 року 15—60 15—16 350—750
1—3 роки 50—90 10—12 500—900
3—6 років 90—150 6—10 600—1200
6—9 років 150—200 5—7 800—1350
10—12 років 200—250 4—6 850—1600

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Норми основних клінічних, лабораторних та інструментальних показників у медицині. Є. М. Нейко та інш..- Вінниця: Нова книга, 2002.- 114 с. (С.17-20)
  • Клінічний аналіз сечі. Характеристика лабораторних показників: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Р.Ф. Єрьоменко, М. Є. Березнякова, Л. В. Карат та ін.; під заг. ред. доц. Р. Ф. Єрьоменко - Х.: НФаУ 2019 - 38 стор. Ел.джерело [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] ISBN 978–966–615–449–4

Література[ред. | ред. код]

  • Електронний посібник до вивчення курсу «Основи загальної клінічної лабораторної діагностики» / Т.М. Шевченко, П.М. Полушкін – Д.: ДНУ, 2016. – 138 с. Ел.джерело [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.](С.94-107)
  • Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб сечостатевої системи. Модуль 2. Ч. 1: навчальний посібник до практичних занять з внутрішньої медицини для студентів 5 курсу медичних факультетів / В.А. Візір, О.В. Деміденко, І.Б. Приходько, Гончаров О.В. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2019. – 119 с. Ел.джерело [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Дослідження сечі: Методичні рекомендації для студентів факультету ветеринарної медицини та слухачів Інституту післядипломного навчання спеціалістів ветеринарної медицини / В.І. Левченко. М.Я. Тишківський, В.В. Сахнюк та ін. – Біла Церква, 2005. – 74 с. Ел.джерело [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]