Жовчні пігменти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жовчні пігменти — лінійни тетрапіроли[1], формально — похідні білана (біліногена) із окисненими термінальними пірольними ядрами. Утворюються в процесі катаболізму сполук, що містять гем — в першу чергу гемоглобіну.

Вперше виділені з жовчі, якій надають характерну забарвлення, звідки чому і отримали свою назву; колір різних жовчних пігментів — від жовто-оранжевого до синьо-зеленого.

Біосинтез біологічна роль[ред. | ред. код]

Жовчні пігменти утворюються у хребетних в результаті метаболічного перетворення гемоглобіну, міоглобіну та інших білків, що містять гем як простетичну групу, при цьому відбувається окисне розщеплення α-метинового зв'язку гема.

Процес каталізується гем-оксигеназ (КФ 1.14.99.3), при цьому донором водню виступає нікотинамідаденіндінуклеотидфосфат (NADPH):

гем + 3 AH2 + 3 O2 білівердин[en] + Fe2+ + CO + 3 A + 3 H2O

У процесі також бере участь гемопротеінредуктаза (КФ 1.14.99.3), що відновлює гем-оксигеназу.

На першій стадії реакції відбувається гідроксилювання α-метинового групи з утворенням 5-гідроксігема, після чого гідроксильований місток окислюється з виділенням оксиду вуглецю та утворенням вердогема. У свою чергу, вердогем окислюється до нестійкого комплексу білівердина з двовалентних залізом, який розпадається з вивільненням Fe2+ і білівердина[2].

Надалі білівердин (синьо-зелені кристали, в розчинах жовто-зеленого кольору) при відновленні, що каталізується білівердинредуктазою, перетворюється на білірубін (коричневі кристали, в розчинах — жовто-оранжевого кольору):

У жовчі людини і хижіх ссавців переважає білірубін, в жовчі травоїдних ссавців, птахів, плазунів і риб — биливердин.

Метаболізація гема з утворенням жовчних пігментів йде в клітинах ретикулоендотеліальної системи, що фагоцитують старі або пошкоджені еритроцити — переважно купферови клітинами печінки та в селезінці. У кишечнику білірубін відновлюється бактеріями з утворенням уробіліна і уробіліногенів, зокрема, стеркобіліногену (у людини — 40-280 мг на добу). Стеркобіліноген під дією світла окислюється до стеркобіліна.

Патологічні стани, при яких порушення метаболізму гемоглобіну і жовчних пігментів ведуть до накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну (гіпербілірубінемії), призводять до жовтуватого забарвленням шкіри, слизових оболонок і склери — жовтяниці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. tetrapyrroles // IUPAC Gold Book. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 31 липня 2013.
  2. EC 1.14.99.3 // IUBMB Enzyme Nomenclature. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 31 липня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]