Ковальов Анатолій Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальов Анатолій Гаврилович
рос. Анатолий Гаврилович Ковалёв
Народився 18 травня 1923(1923-05-18)
Гнилівська, Ростовський округ, Донська область, РСФРР, СРСР
Помер 17 січня 2002(2002-01-17) (78 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність дипломат, поет, політик
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин і Літературний інститут імені Горького
Знання мов російська
Заклад Міністерство закордонних справ СРСР
Партія КПРС
Діти Andrey Kovalyovd
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР

Анатолій Гаврилович Ковальов (нар. 18 травня 1923(19230518), станиця Гнилівська, тепер у складі міста Ростов-на-Дону, Російська Федерація — 17 січня 2002, Москва) — радянський державний діяч, дипломат, поет, заступник, 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1986—1990 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в станиці Гнилівській Донської області (за іншими даними — в місті Москві).

Трудову діяльність розпочав у 1941 році освітлювачем «Большего театра» Москви.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1948 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин МЗС СРСР. Одночасно з 1943 року заочно навчався в Літературному інституті імені Горького в семінарі Іллі Сельвінського.

У 1948—1949 роках — старший референт в центральному апараті Міністерства закордонних справ СРСР.

У 1949—1953 роках — в апараті політичного радник Радянської контрольної комісії в Німеччині.

У 1953—1955 роках — в апараті Верховного комісара СРСР у Німеччині і в посольстві СРСР у Німецькій Демократичній Республіці.

У 1955—1958 роках — 1-й секретар, радник, співробітник Третього європейського відділу МЗС СРСР.

У 1958—1965 роках — помічник міністра закордонних справ СРСР Андрія Громика, керівник групи радників при міністрі закордонних справ СРСР.

У 1965—1971 роках — завідувач Першого європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР (Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди та ін.). З 1966 року — член колегії МЗС СРСР.

У 1971—1986 роках — заступник міністра закордонних справ СРСР. Одночасно в 1971—1985 роках — начальник Управління планування зовнішньополітичних заходів МЗС СРСР.

Очолював радянські делегації на 2-му етапі Наради з безпеки і співробітництва в Європі, в ході якого був узгоджений Заключний акт НБСЄ, і на Мадридській зустрічі держав учасниць НБСЄ. Архітектор радянської європейської політики, людина «розрядки», виступав за зменшення військового протистояння в Європі між Організацією Варшавського договору та НАТО.

У 1986—1991 роках — 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР.

З 1991 року — персональний пенсіонер у місті Москві. З 1992 року — радник міністра закордонних справ Російської Федерації.

З 1977 року регулярно публікувався як поет. Був лауреатом кількох конкурсів «Пісня року» як автор текстів пісень. Член Спілки письменників Росії.

Помер 17 січня 2002 року. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • «Азбука дипломатії» (1965, 1968, 1977, 1984, 1988, 1993)
  • «Безсонна артерія». (1981)
  • «Раптом» (1982)
  • «Діалектика душі» (1991)
  • «Нещадна земля» (1996)
  • «Мистецтво можливого. Спогади» (2016)

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]