Кодола Надія Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кодола.
Надія Кодола
Надія Романівна Кодола (Косило)
Загальна інформація
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Народження 29 вересня 1988(1988-09-29) (35 років)
с. Микуличин, Яремчанська міськрада, Івано-Франківська область, нині Україна
Зріст 185 см
Вага 70кг
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту волейбол
Спортивне звання
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Команда Расинг (Канни), Жіноча збірна України з волейболу, Q112977258?, Altay VCd, "Zhetysu" volleyball clubd, CSM Bucureștid, Расинг (Канни), Хімік і Галичанка-ЗУНУ
Нац. збірна Україна Україна
Участь і здобутки
CMNS: Кодола Надія Романівна у Вікісховищі

Наді́я Рома́нівна Кодо́ла (у шлюбі Косило, нар. 29 вересня 1988, с. Микуличин, Яремчанська міськрада, Івано-Франківська область) — українська волейболістка, догравальниця. Капітан національної збірної. Переможниця Європейської ліги 2017 року. Чемпіонка Європи серед дівчат до 18 років (2005). Учасниця чотирьох чемпіонатів Європи.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — великий прихильник волейболу, часто брав участь у місцевих змаганнях.

Розпочала займатися волейболом у 14 років. Суддя з Івано-Франківська Михайло Мельник на одному зі змагань запропонував поїхати до Тернополя, де набирали дівчат 1988 року народження (також потрапили дівчата з Івано-Франківщини — Таня Хилюк, Катя Руденька, Юля Лонюк)[1].

2005 року в Таллінні у складі збірної України стала Чемпіонкою Європи серед дівчат до 18 років.

Грала за «Галичанку» (Тернопіль), «Хіміка» (Южне), Найкращий гравець «Фіналу чотирьох» Кубку України-2015.[2]

Влітку 2015 року уклала контракт із чемпіоном Франції — клубом «Расинг Канни»[3] (фр. Racing Club de Cannes, одна з тренерів — уродженка Тбілісі Вікторія Равва). Серед її партнерок були Вікторія Дельрос і Ольга Савенчук

У сезоні 2018/2019 виступала за клуб «Бухарест»[4]. Улітку 2020 року підписала контракт із казахстанським «Жетису»[5]. Улітку 2021 року перейшла до іншого казахстанського клубу — «Алтаю»[6]. У жовтні її клуб став найсильнішим у розіграші клубної першости Азії[7].

Висота, яку досягає у стрибку — 310 см, під час блокування — 300 см.

Клуби[ред. | ред. код]

Роки Команди
2002—2011 Україна «Галичанка» (Тернопіль)
2011—2015 Україна «Хімік» (Южне)
2015—2018 Франція «Расинг» (Канни)
2018—2019 Румунія «Бухарест»
2019—2020 Франція «Расинг» (Канни)
2020—2021 Казахстан «Жетису» (Талдикорган)
2021—2022 Казахстан «Алтай» (Оскемен)
2022—2023 Туреччина «Болу Беледієспор»[8]

Статистика[ред. | ред. код]

У складі ««Расингу» (Канни, сьома справа, разом з Вікторією Дельрос)

У збірній:[9]

Турнір Фінальний турнір Відбіркові змагання Примітки
Ігри Сети Очки Ср. Ігри Сети Очки Ср.
Чемпіонат Європи 2011[en] 3 8 20 2,5 6 24 60 2,5 [10]
Олімпійські ігри 2012[en] — — — — [11]
Чемпіонат Європи 2013[en] — — — — 7 26 97 3,73 [12]
Чемпіонат світу 2014[en] — — — — 6 21 72 3,43 [13][14]
Чемпіонат Європи 2015[en] — — — — 8 28 85 3,04 [15]
Євроліга 2017 10 34 151 4,44 — — — — [16]
Чемпіонат Європи 2017[en] 3 14 57 4,07 8 29 100 3,45 [17]
Євроліга 2018[en] 6 20 84 4,20 — — — — [18]
Чемпіонат світу 2018[en] — — — — 5 15 43 2,87 [19]
Чемпіонат Європи 2019[en] 5 17 52 3,06 6 19 77 4,05 [20]
Чемпіонат Європи 2021[en] 6 20 54 2,70 4 15 49 3,27 [21]
Всього 33 113 418 3,70 44 177 583 3,29
  • Ср. — середній показник результативності за один сет.

У міжнародних клубних турнірах (відсутня статистика за «Галичанку»):

Сезон Клуб Турнір Ігри Сети Очки Ср. Примітки
2011-12 Україна «Хімік» (Южне) КЄ 2
2011-12 Україна «Хімік» (Южне) КВ 4
2012-13 Україна «Хімік» (Южне) КЄ 2
2012-13 Україна «Хімік» (Южне) КВ 6
2013-14 Україна «Хімік» (Южне) КЄ 4+4 16 79 [22]
2014-15 Україна «Хімік» (Южне) КЄ 2 8 37 4,62
2014-15 Україна «Хімік» (Южне) КВ 8 22 76 3,45
2015-16 Франція «Расинг» (Канни) ЛЧ[en] 6 21 69 3,29
2016-17 Франція «Расинг» (Канни) ЛЧ[en] 4 14 49 3,50
2018-19 Румунія «Бухарест» ЛЧ[en] 6 20 62 3,1
2019-20 Франція «Расинг» (Канни) ЛЧ[en] 6 24 93 3,87
Всього 54

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Надія Кодола: «Моя ціль — показувати максимум того, на що здатна». Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 30 березня 2017. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  2. ↑ «Хімік» в своєму 500-му матчі став дворазовим володарем Кубку України. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.
  3. ↑ Українське підсилення чемпіона Франції // День. — К. — 2015. — № 140 (5 серп.). — С. 16.
  4. ↑ Українська нападниця Надія Кодола повертається у французький клуб «Канни». Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 21 березня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  5. ↑ Надія Кодола виступатиме в Казахстані [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Капітан збірної України Кодола стала гравцем «Алтаю» (російська) . Волейбол в Україні. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  7. ↑ Неймовірно! Українська волейболістка перемогла на клубному чемпіонаті Азії. Волинські новини. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  8. ↑ Волейбол: Надія Кодола стала гравцем турецького клубу. Волинь. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  9. ↑ Надежда Кодола — ЧЕ-2021 (російська) . Чемпионат.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  10. ↑ чемпіонат Європи 2011 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  11. ↑ Волейбол. Перед отбором ОИ-2012 в сборную Украины явились не все (російська) . LB.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  12. ↑ чемпіонат Європи 2013 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  13. ↑ чемпіонат світу 2014 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  14. ↑ чемпіонат світу 2014 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  15. ↑ чемпіонат Європи 2015 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  16. ↑ Євроліга 2017 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  17. ↑ чемпіонат Європи 2017 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  18. ↑ Євроліга 2018 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  19. ↑ чемпіонат світу 2018 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  20. ↑ чемпіонат Європи 2019 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  21. ↑ чемпіонат Європи 2021 (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  22. ↑ Відома статистика лише по 4 матчах.

Посилання[ред. | ред. код]


Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кодола_Надія_Романівна&oldid=41180852