Жіноча збірна України з волейболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жіноча збірна України з волейболу
Flag
Асоціація Федерація волейболу України (ФВУ)
Конфедерація CEV
Веб-сайт fvu.in.ua
Головний тренер Гарій Єгіазаров
Рейтинг ФІВБ 33 (станом на 22 серпня 2016)
Олімпійські ігри
Виступів 1

Жіноча збірна України з волейболу — жіноча волейбольна збірна, яка представляє Україну на міжнародних змаганнях з волейболу. Створена 1992 року після розпаду СРСР. Контроль і організацію здійснює Федерація волейболу України (ФВУ).

Станом на 21 жовтня 2018 року посідає 52-е місце у світовому рейтингу ФІВБ.

Історія[ред. | ред. код]

Збірна України дебютувала на міжнародній арені восени 1992 року у відбірковому турнірі чемпіонату Європи під керівництвом відомого тренера Володимира Бузаєва — одного із засновників і незмінного впродовж двох десятиліть наставника запорізької «Орбіти», у 1980-ті роки була однією з найсильніших команд у СРСР.

Бездоганно пройшовши кваліфікацію (8 перемог у 8 матчах), українські волейболістки спричинили фурор і у фінальній стадії Євро-1993. У стартовому матчі чемпіонату, що проходив 24 вересня 1993 в чеському Брно, вони з рахунком 3:0 обіграли майбутнього чемпіона — збірну Росії, потім здобули ще 4 перемоги, і посіли перше місце в групі. У важкому п'ятисетовому півфінальному двобої українська команда поступилася збірній Чехії і Словаччини, але потім у матчі за 3-тє місце взяла гору над італійками.

Завдяки успішному виступу на континентальній першості збірна України стала учасницею чемпіонату світу 1994 року, що проходив у Бразилії. Нова перемога над збірною Італії дозволила команді Володимира Бузаєва вийти в 1/8 фіналу, однак після зустрічі з Японією (0:3), українки були змушені припинити боротьбу за високі місця.

На початку 1990-х Володимир Бузаєв також керував молодіжною збірною України, 1993 року стала срібним призером чемпіонату світу в Бразилії. 1995 року він зайняв з національною збірною 7-е місце на чемпіонаті Європи в Нідерландах і того ж сезону переїхав до Туреччини.

Збірну України очолив тренер луганської «Іскри» Гарій Єгіазаров. З його ім'ям пов'язаний виступ української команди на перших в її історії Олімпійських іграх, що був невдалим — складена на базі «Іскри» збірна (за луганський клуб виступали 9 з 12 гравчинь), в Атланті-1996 не змогла перемогти в жодній партії.

1997 року Єгіазаров також виїхав працювати за кордон, до італійської «Равенни», на посаді головного тренера його змінив колишній помічник, одеський фахівець Ігор Філіштинський. Під його керівництвом збірна знову посіла 7-е місце на чемпіонаті Європи, але не змогла пробитися ані на чемпіонат світу-1998, ані на наступну європейську першість.

Повернувшись на Батьківщину в команду, Гарій Єгіазаров 2001 року мало не привів збірну до п'єдесталу пошани чемпіонату Європи, що проходив у Болгарії, але в півфіналі цього турніру українки поступилися збірній Росії, а в зустрічі за «бронзу» не змогли здолати господарок. Ірина Жукова, яка здобула популярність, виступаючи за італійські клуби, була визнана кращою зв'язковою чемпіонату. Незважаючи на те, що й решта українських волейболісток успішно виступали в провідних зарубіжних лігах (зі складу команди 2001 року 10 гравчинь представляли клуби Італії, Франції, Польщіі, Болгарії, Австрії, Іспанії) і досягнення молодіжної та юніорської збірних, наступне десятиліття не було відзначено високими результатами національної збірної України.

2003 року після дев'ятого місця на чемпіонаті Європи в Туреччині відбулася відставка Єгіазарова, а чергового виступу у фінальному турнірі європейської форуму уболівальникам довелося чекати 8 років - три відбіркових цикли поспіль збірна України починала з новим головним тренером (Ігорем Філіштинський, Олександром Гутором, Сергієм Голотовим) і щоразу зазнавала невдачі. Причинами падіння були конфлікти між тренерами клубів і збірної, а також масовий виїзд з країни гравчинь, які змінили спортивне громадянство. Серед них стала лідером збірної Азербайджану Наталія Сказка (більш відома під прізвищем Мамедова) і її партнерки по команді Лідія Максименко та Поліна Рагімова (Петрашко), гравчині збірної Росії Наталія Гончарова (Обмочаєва) і Анна Макарова (Цокур), за збірну Казахстану виступають Олеся Сафронова і Ольга Кубасевіч (Дробишевська), Ізраїль представляє Юлія Воливач, Вероніка Гудима захищає кольори французької збірної.

Після 13-річної перерви національну збірну України знову очолив Володимир Бузаєв, після повернення з Туреччини працював з командою «Сєвєродончанка» та в молодіжній збірній. У травні 2009 року українська команда невдало виступила у відбірковому турнірі Чемпіонату світу, програвши Білорусі, Азербайджану і Ізраїлю, але за рік складена з гравчинь українського чемпіонату дружина виявилася боєздатною у кваліфікації Євро-2011 — обігравши збірні Ізраїлю, Словаччини та Великої Британії, українки через 8 років здобули путівку до фінального турніру чемпіонату Європи в Сербії й Італії.

Основу збірної на Євро-2011 склали гравчині бронзових призерок чемпіонату України - «Северодончанки», а єдина легіонерка Марина Марченко з «Омічка» перед початком турніру вибула через травму. Капітанські функції виконувала Ірина Комісарова — гравчиня «бронзової» команди Володимира Бузаєва на чемпіонаті Європи-1993 (тоді вона виступала під прізвищем Пухальска). На груповому етапі в Белграді українки зазнали трьох поразок з однаковим рахунком 0:3 від Німеччини, Сербії і Франції, через це не змогли вийти до стадії плей-офу.

Відбірковий турнір чемпіонату Європи-2013 збірна України починала під керівництвом нового головного тренера — наставника «Галичанки» Андрія Романовича.

Результати[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
1996 США Атланта 11-е місце
2000 Австралія Сідней не кваліфікувалась
2004 Греція Афіни не кваліфікувалась
2008 КНР Пекін не кваліфікувалась
2012 Велика Британія Лондон не кваліфікувалась
2016 Бразилія Ріо-де-Жанейро ?

Чемпіонат світу[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
1994 Бразилія Бразилія 11-е місце
1998 Японія Японія не кваліфікувалась
2002 Німеччина Німеччина не кваліфікувалась
2006 Японія Японія не кваліфікувалась
2010 Японія Японія не кваліфікувалась
2014 Італія Італія ?

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

Рік Місце Позиція
1993 Чехія Чехія 3-е місце
1995 Нідерланди Нідерланди 7-е місце
1997 Чехія Чехія 7-е місце
1999 Італія Італія не кваліфікувалась
2001 Болгарія Болгарія 4-е місце
2003 Туреччина Туреччина 9-е місце
2005 Хорватія Хорватія не кваліфікувалась
2007 Бельгія Бельгія/Люксембург Люксембург не кваліфікувалась
2009 Польща Польща не кваліфікувалась
2011 Сербія Сербія/Італія Італія 15-е місце

Поточний склад[ред. | ред. код]

Склад збірної України на матчі чемпіонату Європи-2017

Гравець Дата народження Зріст Клуб Позиція
3 Гаврилова Руслана 2003 165 Туреччина «Нілюфер Беледіеспор» Центральна блокуюча
4 Кошман Анастасія Миколаївна 2004 162 Шаблон:Дані країни укр «Нілюфер Беледіеспор» Центральна блокуююча
5 Карина Денисова 1997 184 Італія VolAlto Caserta Нападаюча
6 Вікторія Дельрос 1993 172 Франція «Ле-Канне-Рошвіль» ліберо
7 Інна Молодцова 1986 186 Україна Хімік (Южне) Центральна блокуюча
8 Анастасія Чернуха 1995 193 Україна Хімік (Южне) Нападаюча
9 Юлія Герасимова 1989 185 "ТЕД Анкара" Центральна блокуюча
10 Ганна Кириченко 1991 187 "Маккаб" (Хайфа) Догравальниця
11 Анна Степанюк 1992 180 "Джакарта" Догравальниця
12 Аліна Степанчук 1991 175 "Хімік" Ліберо
13 Олена Новгородченко 1988 180 Польща «Вісла» Зв'язкова
16 Надія Кодола K 1989 184 "Канни" Нападаюча
17 Світлана Дорсман 1993 184 Азербайджан"Азерйол" Центральна блокуюча
18 Олександра Перетятько 1984 182 "Єнісей" (Красноярськ) Зв'язкова

Посилання[ред. | ред. код]