Колесов Владлен Серафимович

Колесов Владлен Серафимович
Народження	26 листопада 1931(1931-11-26) Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть	22 січня 2012(2012-01-22) (80 років) Київ, Україна
Поховання	Київ
Країна	Україна
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Партія	КПРС
Звання	генерал-полковник
Війни / битви	операція «Дунай»
Нагороди

Владлен Серафимович Колесов (нар. 26 листопада 1931(19311126), місто Київ — 21 січня 2012, місто Київ) — радянський військовий діяч, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 11—12-го скликань (1985—1992 роки).

Біографія

Народився в родині військовослужбовця. Росіянин.

У 1943—1949 роках навчався в Сталінградському суворовському військовому училищі. У 1949—1951 роках — курсант Кавказького Червонопрапорного суворовського офіцерського училища в місті Дзауджикау (Владикавказ).

У 1951 році, після закінчення училища, направлений для проходження служби до Групи радянських окупаційних військ в Німеччині. У 1951—1958 роках — командир кулеметного взводу, лейтенант, старший лейтенант.

Член КПРС з 1956 року.

У 1958—1959 роках — командир стрілецької роти в Групі радянських окупаційних військ в Німеччині, капітан.

У 1959—1960 роках — командир стрілецької роти у місті Чернівцях Прикарпатського військового округу, капітан.

У 1960—1963 роках — слухач Військової академії імені Фрунзе.

У 1963—1965 роках — командир парашутно-десантного батальйону 357-го гвардійського парашутно-десантного полку 103-ї гвардійської повітряно-десантної дивізіяї імені 60-річчя СРСР в с. Боровуха Білоруського військового округу, майор.

У 1965—1967 роках — начальник штабу — 1-й заступник командира 357-го гвардійського парашутно-десантного полку.

У 1967—1969 роках — командир 350-го гвардійського парашутно-десантного полку 103-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії імені 60-річчя СРСР, підполковник.

У 1969—1970 роках — заступник командира 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії в місті Тула Московського військового округу.

У 1970—1972 роках — слухач Академії Генерального Штабу Збройних сил СРСР імені Ворошилова.

У 1972—1975 роках — командир 105-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії в місті Фергана Туркестанського військового округу, полковник, генерал-майор.

У 1975—1977 роках — командир 12-го армійського корпусу в місті Краснодарі Північнокавказького військового округу.

У 1977—1979 роках — командувач 38-ї армії Прикарпатського військового округу (місто Івано-Франківськ).

У 1979—1984 роках — начальник штабу — 1-й заступник командувача, член військової ради Південної групи військ (місто Будапешт, Угорщина).

У 1984—1992 роках — начальник штабу — 1-й заступник головнокомандувача військ Південно-Західного напрямку (місто Кишинів, Молдавська РСР). Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У 1992 році звільнений з лав збройних сил, у відставці в місті Києві.

У 1996—2006 роках — викладач кафедри стратегії Військової Академії Збройних Сил України у місті Києві.

Похований в Києві.

Звання

• генерал-майор (8.05.1974)
• генерал-лейтенант (16.02.1979)
• генерал-полковник (18.02.1985)

Нагороди

• Орден Трудового Червоного Прапора (1986)
• два ордени Червоного Прапора (1968, 1969)
• два ордени Червоної Зірки (1981, 1984)
• орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (1975)
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня (1988)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1986)

Джерела

• [1] [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.]