Колода (міра об'єму)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колода — міра об'єму сипучих речовин і меду, що була поширена в українських землях у XIV-XVIII ст.ст. Не мала єдиного метрологічного стандарту.

У Галичині, наприклад, було кілька її різновидів, зокрема, стрийський, львівський і дрогобицький. Поділялася на дві півколоди або 2 каді, 8 відер або 8 осьмачок. У Лівобережній Україні в XVIII ст. «колодкою» називався четверик. У деяких місцевостях він мав сталу місткість і вважався еталоном міри на торгах. Із четверика-колоди стягали ківш помірного податку — колодне поковшове.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. — К., 1966
  • Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. — К., 1975
  • Торгівля на Україні XIV — середина XVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. — К., 1990