Колібрі-самоцвіт зеленогорлий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колібрі-самоцвіт зеленогорлий
Самець зеленогорлого колібрі-самоцвіта
Самець зеленогорлого колібрі-самоцвіта
Самиця зеленогорлого колібрі-самоцвіта
Самиця зеленогорлого колібрі-самоцвіта
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Lampornithini
Рід: Колібрі-самоцвіт (Lampornis)
Вид: Колібрі-самоцвіт зеленогорлий
Lampornis viridipallens
Bourcier & Mulsant, 1846
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Trochilus viridipallens
Oreopyra viridipallens
Delattria viridipallens
Посилання
Вікісховище: Lampornis viridipallens
Віківиди: Lampornis viridipallens
ITIS: 555188
МСОП: 22687672
NCBI: 240700

Колі́брі-самоцві́т зеленогорлий[2] (Lampornis viridipallens) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 11-12 см, вага 5,4 г. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла зелена, надхвістя бронзове, верхні покривні пера хвоста синювато-чорні. Хвіст дещо роздвоєний, центральні стернові пера чорні, решта стернових пер блідо-зелені. За очима білі смуги, скроні і щоки темні. Горло біле, поцятковане блискучими синьо-зеленими плямами, груди білі, живіт сіруватий, боки поцятковані зеленими плямами, гузка темно-сіра. Дзьоб довгий, прямий, чорний, довжиною 19 мм.

У самиць верхня частина тіла смарагдово-зелена, горло біле, плями на ньому відсутні. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак горло у них блідо-охристе. Представники підвиду L. v. amadoni мають більш темне забарвлення, ніж представники номінативного підвиду, надхвістя у них менш бронзове. Представники підвиду L. v. ovandensis відрізняються від представників номінтивного підвиду меншою кількістю плям на боках. У представників підвиду L. v. nubivagus верхня частина тіла темно-зелена, надхвістя яскраво-бронзове.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють чотири підвиди:[3]

  • L. v. amadoni (Phillips, AR, 1966) — гори Сьєрра-Атравесада[en] на південному сході Оахаки;
  • L. v. ovandensis (Salvin & Godman, 1889) — гори на півдні Мексики (Чіапас) і на північному заході Гватемали;
  • L. v. viridipallens (Ridgway, 1908) — гори в Гватемалі, північному Сальвадорі і західному Гондурасі;
  • L. v. nubivagus Griscom, 1932 — схили вулкана Іламатепек на заході Сальвадору.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Зеленогорлі колібрі-самоцвіти мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі і Гондурасі. Вони живуть в гірських сосново-дубових і вічнозелених тропічних лісах та на узліссях. Ведуть осілий спосіб життя. Зустрічаються на висоті від 900 до 3100 м над рівнем моря. Живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, а також комахами, яких ловлять в польоті. Гніздяться у березні-квітні та в червні-липні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Lampornis viridipallens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 листопада 2022.