Комарово (Санкт-Петербург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Комарово
Герб Прапор
Платформа Комарово (2010)
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Санкт-Петербург
Муніципальний район Курортний район
Код ЗКАТУ: 40281552
Код ЗКТМО: 40364000
Основні дані
Час заснування 1 травня 1903 (120 років)
Попередні назви: фін. Kellomäki
Населення 1290 осіб (2017)
Поштовий індекс 197733
Географічні координати: 60°11′06″ пн. ш. 29°48′28″ сх. д. / 60.185000000027777389° пн. ш. 29.807777777805779° сх. д. / 60.185000000027777389; 29.807777777805779Координати: 60°11′06″ пн. ш. 29°48′28″ сх. д. / 60.185000000027777389° пн. ш. 29.807777777805779° сх. д. / 60.185000000027777389; 29.807777777805779
День міста 1 травня
Влада
Вебсторінка komarovo.spb.ru
Мапа
Комарово (Росія)
Комарово
Комарово

Комарово (Санкт-Петербург)
Комарово
Комарово

Мапа


CMNS: Комарово у Вікісховищі

Комаро́во (рос. Комарово; до 1948 року — Келломякі, від фін. Kellomäki — «дзвонова гора») — селище в Росії, внутрішньоміське муніципальне утворення у Курортному районі міста федерального значення Санкт-Петербурга.

Історія[ред. | ред. код]

Первинна назва селища — Келломякі, яке почало бурхливо розбудовуватися на початку XX століття завдяки дачному буму. Залізнична платформа була відкрита тут у 1901 році.

1 травня 1903 року платформа було перетворена на станцію Келломякі (нині — Платформа Комарово)[1]. Цей день і вважається днем заснування селища Комарово.

До появи залізниці ця місцевість була абсолютно незаселеною під назвою Хірвісуо, що означає «лосине болото».

До 1916 року в селищі вже налічувалося близько 800 будинків дачного типу.

У 1917 році була відкрита фінська народна школа.

Перед початком радянсько-фінської війни (1939—1940) в Келломякі постійно проживало 167 родин.

До 1939 року селище Келломякі входило до складу волості Теріокі Виборзької губернії.

У жовтні 1939 року, під час загострення фінсько-радянських відносин, цивільне населення селища було повністю евакуйовано фінською владою з метою безпеки.

Навесні 1940 року в селище Келломякі прийшли перші російські переселенців з Ленінграда.

У 1941 році, з початком німецько-радянської війни, російське населення покинуло Келломякі.

У березні 1966 року на Комаровському селищному кладовищі похована російська поетеса українського походження Анна Ахматова.

У 1983 році селище стало відомо завдяки російському співаку, заклятому путіністу Ігорю Скляра, який у фільмі «Ми з джазу» виконав популярну пісню «Комарово»[2].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення за переписом 2017 року складало 1290 осіб.

Населення за роками

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Де знаходиться Комарово? (відео). 
  2. Виконавець пісні «Комарово» їде вбивати українців. УНІАН. 29 вересня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]