Комар Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комар Володимир Степанович
Народився 21 травня 1956(1956-05-21) (67 років)
м. Гусятин Тернопільської області
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність лікар
Alma mater Державний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет"
У шлюбі з Комар Галина Северинівна
Діти дочка Лілія
Нагороди
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня

Володи́мир Степа́нович Кома́р (нар. 21 травня 1956, м. Гусятин, Гусятинського району, Тернопільської області) — Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії по організації і управлінню охороною здоров’я, лікар вищої категорії по дерматології, полковник медичної служби запасу, магістр державного управління, громадський діяч, заслужений працівник профспілок України, професор Міжнародної кадрової академії (2013), депутат Яворівської районної ради Львівської області 2-х скликань, депутат Немирівської селищної ради 3-х скликань, генерал-лейтенант Львівського обласного козацького товариства Міжнародної Асоціації «Козацтво», Голова Ради Старійшин, Герой козацтва України.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1973 році закінчив Мельниця-Подільську середню школу Борщівського району Тернопільської області. 1974—1976 — служба в армії. У 1983 закінчив Івано-Франківський медичний інститут (нині Івано-Франківський національний медичний університет), у 2001 році — Львівську філію Української Академії державного управління при Президентові України (нині Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України).

У 1984 році проходив інтернатуру, після закінчення працював лікарем-ординатором, завідувачем відділення (1985—1986) санаторію «Немирів» (смт Немирів Яворівського району Львівської області), з 1986 до 2016 — головний лікар санаторію «Немирів». З 2016 — асистент кафедри громадського здоров'я Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Володіння мовами[ред. | ред. код]

Українська, російська, білоруська, польська, англійська (зі словником).

Сім’я[ред. | ред. код]

Батько — Комар Степан Омелянович (1932 — 1991), лікар, завідувач терапевтичним відділом, начмед Мельниця-Подільської номерної районної клінічної лікарні. Мати — Комар Ганна Дмитрівна (1933 — 1992), завідувачка Мельниця-Подільським комбінатом громадського харчування. Дружина — Комар Галина Северинівна (1959), лікар функціональної діагностики. Має доньку.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор більше 60 наукових статей, монографії «Лікувальні фактори санаторію «Немирів» (Львів : Тріада плюс, 2014. — 157 с.), двох винаходів і однієї раціоналізаторські пропозиції щодо лікування шкірних захворювань сірководневими ванними (1987). Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Медико-соціальне обгрунтування моделі відновного лікування населення з хворобами шкіри та підшкірної клітковини». Автор книги «Історія містечка Немирів і його однойменного санаторію» (Львів : Тріада плюс, 2014. — 324 с. : іл.).

Церковні нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди: державні, відомчі, громадських організацій[ред. | ред. код]

  • грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2014)
  • почесна відзнака «Трудова слава» (2014)
  • медаль «Ветеран праці» (2014)
  • медаль імені Степана Бандери (2013)
  • золотий орден «Взірець професіоналізму» (2013)
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» (2013)
  • нагрудний знак «Бізнес потенціал» (2012)
  • золота зірка Героя козацтва України (2012)
  • відзнака «20 років незалежності України» (2011)
  • почесний знак «За розвиток соціального партнерства» (2011)
  • почесне звання «Кращий керівник року» в номінації «Лідери XXI століття» (2010)
  • медаль «За сприяння охорони державного кордону України» (2009)
  • лауреат всеукраїнського рейтингу «Особистість року» (2009)
  • звання «Лицар Вітчизни» з врученням «Золотого хреста честі та звитяги» та іменної зброї шаблі (2009)
  • почесна відзнака військово-спортивної організації «Січ» (2008)
  • нагрудний знак «Профспілкова відзнака» (2008)
  • почесний нагрудний знак «65 років 13-му армійському корпусу» (2006)
  • відзнака I ступеня ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (2006)
  • диплом міжнародного академічного рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» (2006)
  • грамота Яворівської районної ради Львівської області (2006)
  • відзнака «За трудові досягнення» IV ступеня Міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна» (2005)
  • почесний знак «Топ менеджер України» (2005)
  • почесний знак «Ділова людина України» (2005)
  • орден «За трудові досягнення» (2005)
  • пам'ятний нагрудний знак «60 років Західному оперативному командуванню» (2005)
  • відзнака II ступеня ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (2004)
  • лауреат всеукраїнського конкурсу «Діловий імідж України» (2003)
  • медаль «Незалежність України» (2003)
  • відзнака III ступеня ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (2002)
  • почесний орден «Морський хрест» (1997)
  • почесна грамота Президії Профспілок України (1996)
  • заслужений лікар України (1996)
  • нагрудний знак II ступеня «Відмінний прикордонник» (1995)
  • орден «Лицар вітчизни» (1994)
  • грамота Кабінету міністрів Української РСР (1990)
  • грамота Львівської обласної ради (1989)
  • грамота Прикарпатської територіальної ради Управління курортами профспілок Української РСР (1988)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Володимир Комар. — Лікувальні фактори санаторію «Немирів» — Львів : Тріада плюс, 2014. — 157 с.
  • Володимир Комар. — Історія містечка Немирів і його однойменного санаторію — Львів : Тріада плюс, 2014. — 324 с. : іл.

Посилання[ред. | ред. код]