Конота чорна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конота чорна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Трупіалові (Icteridae)
Рід: Конота (Psarocolius)
Вид: Конота чорна
Psarocolius guatimozinus
(Bonaparte, 1853)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Ostinops guatimozinus
Gymnostinops guatimozinus
Посилання
Вікісховище: Psarocolius guatimozinus
Віківиди: Psarocolius guatimozinus
ITIS: 726203
МСОП: 22724025
NCBI: 1434081

Коно́та чорна[2] (Psarocolius guatimozinus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає в Колумбії і Панамі.

Опис[ред. | ред. код]

Чорна конота

Довжина самців становить 46 см, самиць 39,5 см. Забарвлення переважно чорне, спина, плечі, надхвістя і гузка темно-каштанові. На щоках плями голої блакитнуватої шкіри з рожевими краями знизу. Дзьоб чорний з оранжевим кінчиком[4].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Чорні коноти мешкають на крайньому південному сході Панами та на північному заході Колумбії (на схід до річки Магдалена). Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, на висоті до 800 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями. Живляться великими комахами, дрібними безхребетними і плодами. Гніздяться колоніями, до 20 птахів в'ють свої гнізда на одному дереві. Гнізда мають мішечкоподібну форму, птахи плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах. Яйця рожевуваті, поцяткованих червонувато-коричневими плямами. В Колумбії сезон розмноження триває з квітня по червень[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Psarocolius guatimozinus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
  4. Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 678. ISBN 978-0-292-71748-0.
  5. Hilty, Steven L.; Brown, Bill (1986). A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press. с. 564. ISBN 0-691-08372-X.

Джерела[ред. | ред. код]