Конституційна криза в Іспанії (2017—2018)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конституційна криза в Іспанії (2017—2018)
Рух за незалежність Каталонії

Дата: 6 вересня 2017 — 1 червня 2018
(8 місяців, 3 тижні та 5 днів)
Місце:
Іспанія, насамперед Каталонія
(деякі події по всій Європі)

Іспанська конституційна криза 2017–2018 років,[1] також відома як Каталонська криза[2] — політичний конфлікт між урядом Іспанії та Женералітатом Каталонії під керівництвом колишнього президента Карлеса Пучдемона — урядом автономної спільноти Каталонії до 28 жовтня 2017 року — щодо питання незалежності Каталонії. Почалася після того, як уряд Іспанії під керівництвом прем'єр-міністра Маріано Рахоя скасував закон, що мав намір дозволити проведення референдуму про незалежність Каталонії в 2017 році, а згодом його дію призупинив Конституційний суд, поки той не винесе рішення з цього питання.[3] [4] Деякі міжнародні ЗМІ описали ці події як «одну з найгірших політичних криз у сучасній історії Іспанії».[5]

Уряд Пучдемона оголосив, що ані центральна влада Іспанії, ані суди не зупиняться у своїх планах і що він все одно збирається провести голосування, викликаючи цим негативну правову реакцію, яка швидко поширилася від урядів Іспанії та Каталонії до муніципалітетів Каталонії — оскільки місцевих мерів Женералітат спонукав надати матеріально-технічну підтримку та допомогу у проведенні виборчого процесу — а також до Конституційного суду, Високого суду Каталонії та прокурорів держави.[3][6][7] До 15 вересня, коли партії, які виступають за незалежність Каталонії, розпочали свої кампанії за референдум, уряд Іспанії розпочав усеосяжний правовий наступ з метою перешкодити майбутньому голосуванню, включно з погрозами фінансового захоплення значної частини бюджету Каталонії, а також поліційними вилученнями плакатів, памфлетів і листівок прихильників референдуму, які вважалися незаконними, а проти понад 700 місцевих мерів, які публічно погодилися допомогти в організації референдуму, були розпочаті кримінальні розслідування.[8] [9] Напруженість між двома сторонами досягла критичної точки після того, як 20 вересня, на початку операції «Анубіс», іспанська поліція провела обшук у штаб-квартирі каталонського уряду в Барселоні та заарештувала чотирнадцять каталонських високопосадовців. Це вилилося у протести біля департаменту економіки Каталонії, в результаті яких службовці Цивільної гвардії годинами залишалися заблокованими всередині будівлі, а кілька транспортних засобів було розгромлено.[10] Зрештою референдум було проведено, хоча й без дотримання мінімальних стандартів для виборів, на тлі низької явки та розгону силами поліції, що обернулося сотнями поранених.[11][12] Також МВС Іспанії повідомило, що дістали пошкодження у вигляді синців або навіть укусів аж до 431 правоохоронця.[13]

10 жовтня Пучдемон під час виступу в парламенті Каталонії якось неоднозначно оголосив і призупинив незалежність, стверджуючи, що його крок спрямовано на початок переговорів з Іспанією.[14] [15] Іспанський уряд вимагав від Пучдемона уточнити, чи проголосив він незалежність чи ні, на що не одержав чіткої відповіді. [16] Наступна вимога зіткнулася з прихованою погрозою Женералітату скасувати призупинення дії декларації про незалежність, якщо Іспанія «продовжить репресії». Погроза була відповіддю на ув'язнення керівників Каталонської національної асамблеї (ANC) і Òmnium Cultural, які виступають за незалежність, звинувачених Національним судом у крамолі через причетність до подій 20 вересня. [17] [18] 21 жовтня прем'єр-міністр Рахой оголосив, що буде задіяно статтю 155 Конституції Іспанії, що призведе після схвалення Сенатом до прямого правління Каталонією з боку уряду Іспанії.[19][20][21]

27 жовтня парламент Каталонії в ході таємного голосування проголосував за одностороннє проголошення незалежності від Іспанії, причому більшість депутатів від опозиції бойкотували голосування, визнане незаконним через порушення рішень Конституційного суду Іспанії, про що попереджали юристи парламенту Каталонії.[22][23][24] У результаті наступного дня уряд Іспанії послався на Конституцію, щоб усунути регіональну владу та запровадити пряме правління[25][26][27], а регіональні вибори для обрання нового парламенту Каталонії згодом були призначені на 21 грудня 2017 року.[28] Пучдемон і частина його кабінету після того, як їх усунули, втекли в Бельгію,[29] оскільки генеральний прокурор Іспанії висунув проти них звинувачення у крамолі, повстанні та зловживанні державними коштами.[30][31][32]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gilbert, Mark (7 вересня 2017). Catalonia Cries "Freedom!" Market Says "Not So Fast..." Bloomberg. Процитовано 6 серпня 2023.
  2. ↑ Catalonia crisis in 300 words. BBC News (en-GB) . 30 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  3. ↑ а б Spain Catalonia: Court blocks independence referendum. BBC News. 8 вересня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  4. ↑ Strange, Hannah (7 вересня 2017). Spain's constitutional court suspends Catalan referendum law. The Daily Telegraph. Процитовано 6 серпня 2023.
  5. ↑ Stothard, Michael (20 вересня 2017). Spanish national police raid Catalan government headquarters. Financial Times. Madrid. Процитовано 6 серпня 2023.
  6. ↑ Noguer, Miquel; Tena, Berta (8 вересня 2017). Prosecutors take action against Catalan officials after referendum law passed. El País. Barcelona, Madrid. Процитовано 6 серпня 2023.
  7. ↑ Catalonia pushes Spain toward crisis. The Leader. 9 вересня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  8. ↑ Hedgecoe, Guy (15 вересня 2017). Spain's crisis sharpens as Catalonia referendum campaign begins. The Irish Times. Madrid. Процитовано 6 серпня 2023.
  9. ↑ Spanish police confiscate Catalan referendum material. Al Jazeera. 18 вересня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  10. ↑ Ortega Dolz, Patricia; Andrés, Guillen; Pérez, Fernando Jesús (22 вересня 2017). Spanish prosecutors formally accuse Barcelona protesters of sedition. El País. Barcelona, Madrid. Процитовано 6 серпня 2023.
  11. ↑ 'More than 700 hurt' in Catalonia poll. BBC News (en-GB) . 1 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  12. ↑ Vasco Cotovio; Isa Soares; Hilary Clarke (October 2017). Catalonia independence vote descends into chaos. CNN. Процитовано 6 серпня 2023.
  13. ↑ Europa Press (2 жовтня 2017). Interior asegura que 431 policías y guardias civiles resultaron heridos en el dispositivo por el 1-O. www.europapress.es. Процитовано 6 серпня 2023.
  14. ↑ Sanchez, Ray; Gallón, Natalie (10 жовтня 2017). Catalonia's president puts off declaration of split from Spain. CNN. Barcelona. Процитовано 6 серпня 2023.
  15. ↑ Catalonia independence declaration signed and suspended. BBC News. 10 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  16. ↑ Catalonia leader Puigdemont fails to clarify independence bid. BBC News. 16 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  17. ↑ Fotheringham, Alasdair (16 жовтня 2017). Catalonia: Spanish judge jails two independence leaders for possible sedition. The Independent. Madrid. Архів оригіналу за 1 May 2022. Процитовано 6 серпня 2023.
  18. ↑ Spain moves to suspend Catalan autonomy. BBC News. 19 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  19. ↑ Ponce de León, Rodrigo (21 жовтня 2017). Rajoy aprueba la intervención completa de Catalunya para cesar al Govern y convocar elecciones. eldiario.es (ісп.). Процитовано 6 серпня 2023.
  20. ↑ Burgen, Stephen (21 жовтня 2017). Catalonia crisis escalates as Spain set to impose direct rule within days. The Guardian. Barcelona. Процитовано 6 серпня 2023.
  21. ↑ Catalonia independence: Spain pushes to remove leaders. BBC News. 21 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  22. ↑ Un Parlament semivacío consuma en voto secreto la rebelión contra el Estado. El Mundo (ісп.). 27 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  23. ↑ Los letrados del Parlament advierten de que la votación de la DUI es ilegal. 20 minutos (ісп.). 27 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  24. ↑ PPC, PSC y Ciudadanos abandonarán el Parlament si se vota la resolución de Junts pel Sí y la CUP. La Vanguardia (ісп.). 27 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  25. ↑ Catalan crisis: Regional MPs debate Spain takeover bid. BBC. 26 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  26. ↑ Catalan crisis: Spain PM Rajoy demands direct rule. BBC. 27 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  27. ↑ Catalonia's longest week. BBC News (en-GB) . 4 листопада 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  28. ↑ Catalonia independence: Rajoy dissolves Catalan parliament. BBC News. Barcelona, Madrid. 27 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  29. ↑ Sacked Catalan leader 'in Belgium'. BBC News (en-GB) . 30 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
  30. ↑ Guindal, Carlota (30 жовтня 2017). La Fiscalía se querella contra Puigdemont y el Govern por rebelión y sedición. La Vanguardia (ісп.). Процитовано 6 серпня 2023.
  31. ↑ Jones, Sam (30 жовтня 2017). Spanish prosecutor calls for rebellion charges against Catalan leaders. The Guardian. Barcelona. Процитовано 6 серпня 2023.
  32. ↑ Catalan independence: Spain high court summons dismissed leader. BBC News. 31 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конституційна_криза_в_Іспанії_(2017—2018)&oldid=40637143