Список муніципалітетів Каталонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також статтю Кумарка.
Адміністративний поділ Каталонії на муніципалітети, кумарки, провінції та баґарії.
Мапа муніципалітетів Автономної області Каталонія (2003 р.).

Нижче подано повний список муніципалітетів Автономної області Каталонія, а також зауваження щодо транскрибування каталонських топонімів українською мовою.

Повний список муніципалітетів Автономної області Каталонія[ред. | ред. код]

Алт-Ампурда[ред. | ред. код]

1 •
6 •
•
2
•
3
• 4
• 5
•
• Мао
Елш •

Ал-Камп[ред. | ред. код]

Ал-Панадес[ред. | ред. код]

Алт-Уржель[ред. | ред. код]

Алта-Рібагорса[ред. | ред. код]

Анойя[ред. | ред. код]

Бажас[ред. | ред. код]

Баль-д'Аран[ред. | ред. код]

Бальєс-Уксідантал[ред. | ред. код]

Бальєс-Уріантал[ред. | ред. код]

Барґаза[ред. | ред. код]

Барсалунес[ред. | ред. код]

Баш-Ампурда[ред. | ред. код]

Баш-Ебра[ред. | ред. код]

Баш-Камп[ред. | ред. код]

Баш-Любрагат[ред. | ред. код]

Баш-Панадес[ред. | ред. код]

Башя-Сарданья[ред. | ред. код]

Ґарраф[ред. | ред. код]

Ґаррігас[ред. | ред. код]

Ґарроча[ред. | ред. код]

Жирунес[ред. | ред. код]

Конка-да-Барбара[ред. | ред. код]

Марезма[ред. | ред. код]

Монсіа[ред. | ред. код]

Нугера[ред. | ред. код]

Паляс-Жуса[ред. | ред. код]

Паляс-Субіра[ред. | ред. код]

Пла-да-л'Астань[ред. | ред. код]

Пла-д'Уржель[ред. | ред. код]

Пріурат[ред. | ред. код]

Рібера-д'Ебра[ред. | ред. код]

Ріпульєс[ред. | ред. код]

Сагарра[ред. | ред. код]

Саґрія[ред. | ред. код]

Селба[ред. | ред. код]

Сулсунес[ред. | ред. код]

Таррагунес[ред. | ред. код]

Терра-Алта[ред. | ред. код]

Узона[ред. | ред. код]

Уржель[ред. | ред. код]

Практична транскрипція з каталанської мови на українську[ред. | ред. код]

Див. також статтю Каталанська мова.
Топоніміка Каталонії та каталанських країн
Транскрипція каталанських слів українською
Неочевидності у транскрибуванні каталанських звуків українською

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Закон «Про мовну політику» № 1/1998 [Архівовано 9 липня 2008 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Закони, що регулюють вживання каталанської мови тут [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.] та тут [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Закон «Про мови в Українській РСР»
  4. ↑ Сайт Інституту статистики Каталонії.
  5. ↑ Повна номенклатура каталонської топонімії [Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Плани та мапи Каталонії [Архівовано 19 вересня 2008 у Wayback Machine.].
  7. ↑ Словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
  8. ↑ З сайту „Каталонська енциклопедія”.
    The growing demographic and cultural preponderance of Barcelona finally decided on the tone of the written language: taking advantage of the new analytic and descriptive tools of linguistics and dialectology, and with the institutional support of the Institut d'Estudis Catalans (Institute of Catalan Studies) (1907), Pompeu Fabra (1868-1948) built an orthography that searched for a balance among the language spoken by the middle classes from Barcelona and the necessities of the whole linguistic area, eliminating at the same time most of the Castilian expressions and connecting, in such measure as possible, with the literary language of the classic writers. The professionalism of his work and the institutional support assured the success of Fabra's orthography, disclosed through the Diccionari ortogràfic (1917) and the Diccionari General (1932). The opposition of certain groups that defended a more archaistic and more rustic graph, on one hand, or a more colloquial language from Barcelona on the other (the satirical press, for example), did not prosper, as neither did Antoni M.Alcover's objections. In Valencia, a majority of writers subscribed the orthographic norms of the Institut in an act in Castelló de la Plana in 1932. Fabra's norms have also been implanted in the Roussillon, Andorra and Alghero. Their success has been so overwhelming that, besides resisting the diverse intents of promoting archaistic or secessionist spellings, they have become a kind of a symbol, which has made any revision or elaboration intent to raise sour polemic. When the Catalan self-government was reestablished, the IEC officially recovered its normative authority and in 1985 created the TERMCAT, organism for the terminological normalisation.
  9. ↑ Сайт Інституту каталонських студій [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Пропозиція щодо фонетичноїстандартизації каталанської мови [Архівовано 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.], I. Argenter, Joan A., ed. II., Proposta per a un estàndard oral de la llengua catalana. 1, Fonètica, Institut d’Estudis Catalans, Secció Filològica, ISBN 84-7283-319-4.
  11. ↑ Герона[недоступне посилання з травня 2019].
  12. ↑ Місто Жирона у російськомовній енциклопедії
  13. ↑ а б Закон 2/1992[недоступне посилання з липня 2019]
  14. ↑ Леріда[недоступне посилання з травня 2019].
  15. ↑ Сайт словника каталанської-валенсійської-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
  16. ↑ Транскрипція слова Urgell (частина назви міста Ла-Сеу-д'Уржель) у каталанській мові. Архів оригіналу за 26 серпня 2004. Процитовано 21 липня 2008.
  17. ↑ Транскрипція іспаномовної назви міста Ла-Сеу-д'Уржель (Сео-де-Урхель) знаками Міжнародного фонетичного алфавіту
  18. ↑ Сайт словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
  19. ↑ Aquest fonema és un dels trets característics del català oriental que es manifesta en la pronúncia de les e o a en posició àtona, i també en els parlars baleàrics per representar algunes e en posició tònica. En català barceloní adopta una variant quasioberta [ɐ], i en alguerès una [a]. Pot portar confusions a l'ortografia ja que, per exemple, en aquests dialectes es pronuncia igual pare i para (/pəɾə/). És un so intermedi entre la e i la a, es troba sempre en posició àtona i es representa ortogràficament amb la grafia a o bé amb la e. Tota a i tota e en posició àtona es pronuncia com a vocal neutra. Vocal neutra
  20. ↑ Пропозиція щодо фонетичної стандартизації каталанської мови, стор. 16 [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.].
  21. ↑ Стаття у каталаномовній Вікіпедії – «Нейтральний голосний». Aquest fonema és un dels trets característics del català oriental (excepte en la variant algueresa) que es manifesta en la pronúncia de les e o a en posició àtona, i també en els parlars baleàrics per representar algunes es en posició tònica. Pot portar confusions a l'ortografia ja que, per exemple, en aquests dialectes es pronuncia igual pare i para. És un so intermedi entre la e i la a, el trobem sempre en posició àtona i el representem ortogràficament amb la grafia a o bé amb la e. Tota a i tota e en posició àtona es pronuncia com a vocal neutra.
  22. ↑ Сайт Інституту каталонських студій [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.], стор. 14. El signe [ɐ] pot ésser emprat per a representar la variant especialment oberta que presenta la vocal [ə] en certs parlars de l’àrea de Barcelona
  23. ↑ Розташування звуків взято з www.iecat.net [Архівовано 30 квітня 2006 у Wayback Machine.] та www.vesna.org.ua.
  24. ↑ Див. презентацію на сайті www.slideshare.net.
  25. ↑ Граматика каталанської мови на сайті www.orbilat.com.
  26. ↑ [v] only occurs in Balearic and southern Valencian as well as northern Valencian and southern Catalonia. Everywhere else, it has merged with [b], з Wheeler, Max W (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0199258147.
  27. ↑ Орфографія каталанської мови[en]
  28. ↑ Стаття про літеру «V» — En català representa el fonema fricatiu labiodental sonor ([v]) en les zones en què aquest fonema es conserva i el fonema oclusiu bilabial sonor ([b]) en les zones en què ha desaparegut.
  29. ↑ Словник каталансько-валенсійсько-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
  30. ↑ Стаття «Бетацизм» у каталаномовній Вікіпедії, Бетацизм на сайті www.geocities.com.
  31. ↑ El català té aquest so però no és un fonema sinó un al•lòfon o variant de la oclusiva dental sonora, у каталаномовній Вікіпедії
  32. ↑ Звук [z] міг заміняти [d] : BAGÀ, de Bacaudānum, derivat gentilici del nom personal cèltic Bacauda. L'existència de la -d- està documentada en textos medievals: Bagada (a. 1194). La -d- es va convertir normalment en -z-, i així consta documentalment: Bagazani (any 1095), Bagazano (a. 992 i 839). La -z- intervocàlica desaparegué […], на сайті Словника каталансько-валенсійсько-балеарської мови [Архівовано 2004-08-26 у Wayback Machine.].
  33. ↑ Правила транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами [Архівовано 2007-10-26 у Wayback Machine.],те саме [Архівовано 2008-10-17 у Wayback Machine.].
  34. ↑ Транслітерація англійських слів кирилицею.
  35. ↑ Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / А. А. Білас; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укр. «Відтворення арготизмів в українських перекладах французької художньої прози ХІХ — ХХ ст.», електронна версія [Архівовано 23 серпня 2007 у Wayback Machine.].
  36. ↑ У новелі В. Даниленка «Дивертисмент Цепкаленко», у «Кур'єрі Кривбасу» № 204, листопад 2006 р., стор. 3 — 8, електронна версія[недоступне посилання].
  37. ↑ Олена Кондратюк, Молодіжний сленг як мовне явище, журнал «Ї», № 38, 2005 р., електронна версія
  38. ↑ Сайт rock.kiev.ua.

Додаткова інформація[ред. | ред. код]


Каталонія в темах
Історія
Доісторична епоха • Доісторична Іберія • Карфагеняни на Іберійському півострові • Завоювання Іберійського півострова Римом • Римська Іспанія • Барселонське графство • Каталонське князівство • Арагонське королівство • Арагонська Корона • Католицькі королі • Сеґадорське повстання • Конституція[ca] • Республіка Каталонія (1641)[en] • Втрата Північної Каталонії • Війна за іспанську спадщину • Декрети Нуева Планта • Renaixença[en] • Каталонська держава (1873) • Республіка Каталонія (1931)[en] • Статут автономії (1932)[en] • Каталонська держава (1934)[en] • Революційна Каталонія[en] • Статут автономії (1979)[en] • Статут автономії (2006) • Референдуми щодо незалежності (Референдум у муніципалітеті Ареньш-да-Мун • Референдум щодо самовизначення • Референдум щодо незалежності 2017 р.) • Декларація про незалежність • Республіка Каталонія (2017)
Географія
Політика
Економіка
Символи
Культура
Райони Каталонії
Сучасні райони
Алт-Ампурда • Ал-Камп • Ал-Пенедес • Алта-Рібагорса • Анойя • Бажас • Баль-д'Аран • Бальєс-Уксідантал • Бальєс-Уріантал • Барґаза • Барсалунес • Баш-Ампурда • Баш-Ебра • Баш-Камп • Баш-Любрагат • Баш-Панадес • Башя-Сарданья • Верхній Урхель • Ґарраф • Ґаррігас • Ґарроча • Жирунес • Конка-да-Барбара • Марезма • Монсіа • Ногера • Паляс-Жуса • Паляс-Субіра • Пла-да-л'Астань • Пла-де-Урхель • Пріурат • Рібера-д'Ебра • Рипульєс • Сагарра • Сагрія • Селба • Сольсонес • Таррагунес • Терра-Алта • Узона • Урхель
Історичні райони
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_муніципалітетів_Каталонії&oldid=40465962