Константин Пархон
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2022) |
| Константин Пархон Constantin Ion Parhon | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 30 грудня 1947 — 13 квітня 1948 | |||
| Попередник: | посада заснована, Міхай I як король Румунії | ||
| Спадкоємець: | він сам як Голова Президії Великих національних зборів Румунії. | ||
| |||
| 13 квітня 1948 — 12 червня 1952 | |||
| Попередник: | посада заснована, Тимчасова Президія | ||
| Спадкоємець: | Петру Гроза | ||
| Народження: |
15 жовтня 1874 Кимпулунг | ||
| Смерть: |
9 серпня 1969 (94 роки) Бухарест | ||
| Поховання: | Бухарест | ||
| Країна: | Румунія | ||
| Освіта: | Бухарестський університет і Union National College in Focșanid | ||
| Партія: | Румунська комуністична партія | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: |  | ||
.svg)
.svg)
Константин Пархон (рум. Constantin Ion Parhon, *15 жовтня 1874, Кимпулунг — †9 серпня 1969 Бухарест) — румунський вчений, медик-ендокринолог і політичний діяч, правитель Румунії з 1948 по 1952.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 жовтня 1874 в місті Кимпулунг в сім'ї шкільного вчителя. Закінчив ліцей у Плоєшті і Університет Бухареста в 1898, де отримав ступінь доктора медицини.
Був завідувачем кафедри неврології і психіатрії Ясського університету з 1912 по 1933. З 1934 — завідувач кафедри ендокринології медичного факультету Університету Бухареста.
Соціаліст за поглядами, вів активну громадську діяльність, зокрема, виступив на захист учасників Татарбунарського повстання. Після зречення останнього короля Міхая I з 30 грудня 1947 по 13 квітня 1948 — член Тимчасової Президії Румунії, обраного після зречення короля, а з 13 квітня 1948 по 12 червня 1952 — Голова Президії Великих національних зборів Румунії. Пізніше знову присвятив себе науковій діяльності.
Член Румунської Академії.
Помер 9 серпня 1969 в Бухаресті. Був похований в Парку Свободи в Бухаресті, після революції 1989 був перепохований на іншому кладовищі.
