Перейти до вмісту

Корбутяк Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дмитро Корбутяк
Ім'я при народженніДмитро Михайлович Корбутяк
Народився18 жовтня 1911(1911-10-18) або 1911[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кулачківці, Снятинський район, Івано-Франківська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 листопада 1995(1995-11-21) або 1995[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сілвер-Спринг, Монтґомері, Мериленд, США Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина
 Польська Республіка
 СРСР
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, мемуарист, громадський діяч, редактор, radio employee Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботижурналістика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materUniversity of Scrantond Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоУкраїнська вільна академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих

Дмитро́ Миха́йлович Корбутя́к (18 жовтня 1911(19111018), село Кулачківці Коломийський повіт, нині Снятинський район Івано-Франківська область — 21 листопада 1995, Сілвер-Спрінг, штат Меріленд, США) — український журналіст, мемуарист, громадський діяч. Член-кореспондент УВАН.

Біографія

[ред. | ред. код]

Журналістську працю Дмитро Корбутяк почав ще в газеті «Життя Покуття» (співредактор), яку видавав разом зі 3еноном Стефановим у Коломиї в 1930-их роках. Пізніше був співробітником тижневика «Наш Прапор», що його видавав у Львові Іван Тиктор, і видань Радикальної партії «Громадський голос», «Каменярі», «Живе слово». Редагував тижневик «Подолянин» у Кам'янці-Подільському (1941—1943), пізніше — газету «До перемоги» у Львові (1943—1944).

До США приїхав 31 жовтня 1947 року. Корбутяка відразу прийняли на посаду головного редактора видання Українського братського союзу — тижневика «Народна воля» у Скрентоні. Працював на цій посаді до серпня 1955 року, коли перейшов на роботу до «Голосу Америки».

Здобув ступінь бакалавра з латинської мови в Скрентонському університеті. У 1955 р. переїхав до Вашингтона, працював в українському відділі «Голосу Америки» до 1977 р., був активним у громадському житті.

Був редактором української служби. 1977 року вийшов на емеритуру (пенсію), замість нього редактором української служби стала Оксана Драган-Кравців [2].

Автор спогадів «Втеча до свободи» (1999), статей про письменників.

Помер 21 грудня 1995 р. у Сільвер-Спрінг, похований на цвинтарі св. Андрія в Саут-Бавнд-Брук.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. Оксана Драган-Кравців найменована на шефа Української Служби «Голосу Америки» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1978. — № 29. — 7 лютого. — С. 1.

Література

[ред. | ред. код]
  • Помер ред. Д. Корбутяк [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1995. — Число 224. — 25 листопада. — С. 1.
  • Кислиця Дмитро. Світе ясний: Спогади. — Оттава: Нові дні, 1987. — С. 209.
  • Казимір В. А чи знають минуле Корбутяка у Вашингтоні // Вісті з України. — 1981. — № 47. — 19 листопада. — С. 8. — (Скорочений передрук із газети «Радянське Поділля»).
  • Таке не прощається // Слотюк Володимир. Пригоди офіцерів у цивільному — 2. — Хмельницький: Поліграфіст-2, 2011. — С. 10—11.
  • Кравченюк О. Корбутяк Дмитро // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 396.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.