Користувач:Echelon 1/Чернетка2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Основною тактичною одиницею яничарської піхоти була орта — невеличкий загін чисельністю 50 осіб у XV сторіччі, та 100 осіб у XVI. Яничарський корпус (оджак) у своїй кінцевий формі складався зі 196 орта,які були розподілені на три частини: 101 орта джемаат, 61 або 62 орта бёлюк та 34 або 33 орта секбан, останні також носили назву сеймен («псарі»)[1]. Кожна орта мала свою емблему, яка наносилась на руках яничарів у вигляді татуювання, прапор та шатро особливого кольору, яке інколи прикрашалось емблемою орта. Вигляд деяких з цих символів зберігся до нашого часу[2].

Джемаат[ред. | ред. код]

Символ Прапор Шатро Опис Джерела
1 Знаходилась під командою кул ках'ясі, якій одночасно командував ще і бостанджі; також мала назву деведжі (погоничи верблюдів), позаяк займалась ескортом обозу; також у цю орту був записаний султан [3]
2 Орта деведжі [4]
3 Орта деведжі
4 Орта деведжі [4]
5 [4]
6 [4]
7 [4]
8 [4]
9 [4]
10 [4]
11 [3]
12 [4]
13 [3]
14 Орта хасекі (охоронців) [4]
15 [3]
16
17 Орта чергеджі («встановлювачі церемонійного шатра»), шатро цієї орти розбивалося навпроти султанського шатра
18 [3]
19
20 [4]
21 [3]
22
23 [4]
24 [3]
25 [4]
26 [4]
27 [4]
28 Орта окчу (лучників) [3]
29
30 [3]
31 [3]
32
33
34 [3]
35 Орта секбан авджісі («псарів») [3]
36 [3]
37 [4]
38
39
40 [3]
41
42
43 [3]
44
45
46 [4]
47 [4]
48
49 [3]
50 [3]
51 [4]
52
53 [3]
54 [3]
55 [3]
56 [3]
57 [3]
58 [3]
59
60 Орта солак (підрозділу охорони) [4]
61 Орта солак [4]
62 Орта солак [4]
63 Орта солак [3]
64 Орта загарджі («провідники хортів»); одна з двох орт кінних списників, початково була частиною мисливського відомства [3]
65 Одна з двох орт кінних списників, початково була частиною мисливського відомства; ліквідована Мурадом IV за участь у вбивстві Османа II [3]
66 [3]
67
68 [3]
69 [3]
70 [4]
71 Орта самсунджу («провідники мастифів»), початково була частиною мисливського відомства [3]
72 [3]
73 Орта турнаджі («журавельщиків»), початково була частиною мисливського відомства [4]
74 [3]
75 [3]
76 [3]
77 [3]
78 [4]
79 [3]
80 [4]
81 [3]
82 [3]
83 [3]
84 [3]
85 [3]
86 [3]
87 [3]
88 [3]
89 [3]
90
91 [3]
92 [3]
93 [3]
94 Знаходилась під командою головного імаму орт дислокованих у Стамбулі
95 [3]
96 [3]
97 [3]
98 [4]
99 Знаходилась під командою шейху ордену дервішів бекташі [3]
100 [3]
101 Знаходилась під командою бейтюльмалджі — головного скарбника оджаку [3]

Бёлюк[ред. | ред. код]

Символ Прапор Шатро Опис Джерела
1
2
3
4
5 Знаходилась під командою башчавуша — старшого офіцера оджаку
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19 Орта бекчі (стражників), слугувала охороною під час походів
20
21
22
23
24
25
26
27
28 Знаходилась під командою музір аги (глашатаю) оджаку
29
30
31
32 Знаходилась під командою кях'я ери (представника кях'і)
33 Згідно з іншими даними під командою кях'я ери знаходилась 33 орта
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54 Знаходилась під командою талімханеджі («голови будинку підготовки»)
55
56 Виповняла функції поліції в районі Золотого Рогу; також делегувала 60 осіб для загонухарбаджі, що охороняв шатра еничери агаси та великого візира
57
58
59
60
61
62

Секбан[ред. | ред. код]

У наявних джерелах на жаль нема відомостей про емблеми, прапори та шатра орта секбан.

Опис Джерела
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18 Орта катібі («секретарів»); ймовірно до включення у оджак були переписувачами
19
20 Орта секбан кях'і (кях'ясі секбанен орташі)
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33 Знаходилась під командою авджубаші, мала назву авджі («мисливці»); літом розміщувалась на чорноморському узбережжі
34

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Николле, Д. Янычары : [рос.] = The Janissaries : [пер. з англ.]. — М. : АСТ : Астрель, 2004. — 71 с. — (Элитные войска). — 3000 екз. — ISBN 5170251939. — ISBN 5271096351.