Мурад IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Мурад IV
осман. مراد رابع
Murad IV.jpg
Народився 27 липня 1612(1612-07-27)
Стамбул, Османська імперія
Помер 8 (18) лютого 1640 (27 років)
Стамбул, Османська імперія
подагра
Поховання Стамбул
Громадянство Ottoman flag.svg Османська імперія
Діяльність правитель
Посада Османський султан
Попередник Мустафа I
Наступник Ібрагім I
Рід Османи
Батько Ахмед І
Мати Кесем Султан
Брати, сестри
Дружина Айше Султан
Шемісшах Султан
Шемспері Султан
Санавбер Султан
Хурічехре Султан
Айше Махзіба Султан
Діти

Доньки:

Гевхерхан-султан, Ханзаде-султан, Ісміхан Кая-султан, Айше-султан, Сафіє-султан, Рукіє-султан
Автограф Tughra of Murad IV.svg

Категорія:Поховані в Стамбулі

Мурад IV (осман. مراد رابع, тур. Dördüncü Murat) (*9 червня 1612 — 8 лютого 1640) — 17-й султан Османської імперії з 1623 по 1640 роки, завойовник Багдаду.

Біографія[ред.ред. код]

Мурад IV вступив на престол у віці 11 років в результаті перевороту, в ході якого був скинутий його дядько Мустафа I. Фактична влада опинилася в руках матері Мурада Кесем Султан та придворних євнухів. В результаті ослаблення центральної влади спалахнули заколоти у Східній Анатолії, Багдаді, Лівані, Криму і Ємені. В багатьох інших провінціях місцеві губернатори відмовлялися виконувати розпорядження центральної влади. Скориставшись ситуацією, 1624 року перський шах Аббас I Великий окупував Багдад і Арабський Ірак.

Повідомляється, що молодий правитель Османської держави після вступу на престол одного разу пройшов в імперську скарбницю, де, за записами турецького письменника і мандрівника Евлії Челебі, «... не було видно ніяких судин із золота і, крім непотрібного мотлоху, виявилося лише 6 мішків монет, сумка з коралами і скриня з китайською порцеляною. Побачивши це, султан Мурад наповнив казну своїми сльозами і, двічі схилившись у молитві, сказав: "Іншалла, я заповню цю скарбницю багатствами тих, хто їх вкрав, і наповню ще п'ятдесят сховищ на додаток до цього" ».

Із 1632 року Мураду вдалося збутися опіки матері і поступово відновити контроль над величезною імперією. При цьому він діяв дуже жорстоко. З 1623 до 1637 року ним самим та його катами було страчено, за різними оцінками, від 10 до 25 тисяч людей. Майном страчених Мурад наповнив державну казну. Повсталих яничарів він строго присмирив і, за їхньою допомогою, провів декілька успішних війн. Сильний, вправний у фізичних вправах і розумний, він зловживав тілесними задоволеннями, був п'яницею і катом.

У 1634 році Мурад відновив війну з Іраном, особисто очоливши армію у 1635 році. У короткий термін турки оволоділи Тебрізом, Єреваном, Нахічеванню. Однак ці військові успіхи були зведені нанівець діями самої турецької армії, яка до того спустошила захоплені землі, що не могла діставати провіант. Мурад відступив, але в 1638 році ведена султаном армія турків знову захопила Багдад, що змусило шаха Ірану Сефи I укласти з Туреччиною Зухабскій мир 1639 року. Договір поклав край тривалій ворожнечі Османської імперії і Сефевідської держави, яка розпочалась з Чалдиранскої битви на початку XVI століття, і став одним з найбільших досягнень турецького султана Мурада IV. За умовами договору Сефевіди зберегли за собою Єреван і прилеглі до нього території на Кавказі, а турки втримали Басру і Багдад. Тим самим в цілому була відновлена лінія кордону, встановлена Амасіїнским договором. Межі, встановлені Зухабскім миром, залишалися без зміни протягом майже ста років, поки держава Сефевідів не зникла внаслідок навали афганців. Крім цього, Мурад IV вів успішні війни з козаками та змусив венеціанців укласти невигідний для них мир.

У мирні дні султан Мурад заохочував будівництво мечетей і шкіл, протегував вченим. Повідомляють, що за підтримки Мурада винахідник Хезарфен Ахмед Челебі першим здійснив політ на крилах. Султан взявся за модернізацію флоту, так як його дратувала Венеція зі своїм потужним флотом в Егейському та Середземному морях і великими доходами від торгівлі. Та й північні сусіди дошкуляли. 18 червня 1637 р донські козаки без відома царя Михайла Федоровича Романова, за підтримки 4-тисячний загону запорожців штурмом взяли Азов. Момент був вибраний вдало. Мурад готувався до війни з Персією і прийшов в лють від цієї звістки. Він послав до Москви посла зі скаргою. Михайло Федорович був повністю згоден з султаном: «Ми за них не стоїмо, хоча їх злодіїв всіх в одну годину кажіть побити». Козакам же, що надіслали послів зі звісткою про перемогу, цар дорікнув за гарячність, але велів прислати опис трофеїв. Цар, який перебував у мирі з турками, офіційно відмежовувався від цих подій, але неофіційно посилав козакам гроші і порох. 7 червня 1641 року турецька армія на чолі з великим візиром Кеманкешем Кара Мустафою - пашею обложила Азов і козаки були змушені залишити фортецю після відповідного рішення Земського собору влітку 1642 року.

На початку 1640 султан закинув всі державні справи і вдарився в п'яництво, що стало причиною його лихоманки. Сам султан і його брат шехзаде Ібрагім на той момент були єдиними представниками династії Османів в чоловічому коліні. Перед смертю султан думав передати османський престол кримському хану Багадиру I Гірею, бо династіі Османов і Гіреїв перебували між собою в родинних зв'язках, завдяки династичним шлюбам. В результаті Мурад віддав наказ про страту свого брата Ібрагіма, але в останній момент Кесем Султан врятувала свого божевільного сина від смерті.

Мурад IV помер 1640 року, його наступником став брат Ібрагім I, адже з двадцяти дітей Мурада дитинство пережили лише чотири його доньки — Ханзаде, Iсмахан Кая, Рукіє, Сафіє.

Сім'я і діти[ред.ред. код]

Жінки[ред.ред. код]

Сини[ред.ред. код]

  • шехзаде Ахмед (1627 — 1639/1640)(мати — Айше Султан)
  • шехзаде Сулейман (1632—1635)(мати — Санавбер Султан)
  • шехзаде Мехмед (1633—1637)(мати — Шемспері Султан)
  • шехзаде Аладдін (1635—1637)(мати — Санавбер Султан)
  • шехзаде Абдулхамід (1638) (мати — Айше Султан)
  • шехзаде Нуман (1628—1629)(мати — Шемспері Султан)
  • шехзаде Орхан (1639) (мати — Хурічехре Султан)
  • шехзаде Селім (1637—1640) (мати — Санавбер Султан)
  • шехзаде Хасан (1631—1632) (мати — Айше Султан)
  • шехзаде Осман (1634) (мати — Айше Султан)
  • шехзаде Махмуд (1640—1647) (мати — Айше Махзіба Султан)

Доньки[ред.ред. код]

  • Гевхерхан-султан (1630 — 1670) (мати — Шемспері Султан)
  • Есмахан-султан (1630—1633)(мати — Хурічехре Султан)
  • Хафса-султан (1634—1636) (мати — Шемісшах Султан)
  • Айше-султан (1635—1680)(мати — Шемісшах Султан)
  • Ханзаде-султан (1631—1680) (мати — Айше Султан)
  • Ісміхан Кая-султан (1633—1659) (мати — Айше Султан)
  • Сафіє-султан (1634—1685) (мати — Хурічехре Султан)
  • Фатьма-султан (1636—1640) (мати — Шемісшах Султан)
  • Рабія-султан (1636—1639) (мати — Хурічехре Султан)
  • Рукіє-султан (1639—1690) (мати — Санавбер-султан)

Кіновтілення[ред.ред. код]

  • У фільмі «Махпейкер» (2010 р.) роль султана Мурада виконав Тарик Байрак.
  • В турецькому телесеріалі «Величне століття: Кесем Султан» роль дорослого Мурада виконує Метін Акдюльгер.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]