Користувач:ФФ Шандор/Міні-скульптури України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія ідеї[ред. | ред. код]

У світі з’явилась нова тенденція створення міні-скульптур, які туристи та містяни відшукують у популярних або віддалених місцях. В Україні таку тенденцію розпочав Ужгород, а потім підхопили інші міста...

Ужгород[ред. | ред. код]

З 2010 року і по сьогодні в Ужгороді, з ідей професора УжНУ Ф. Ф. Шандора, з'явилось понад 40 пам'ятників розміром із людську долоню скульпторів Михайла Колодка, Романа Мурника, Степана Руснака, Василя Криванича та інших. Більшість міні-скульптурок зосереджена в центральній частині міста, вздовж набережної, обабіч річки Уж. Кожна скульптура прямо або опосередковано стосується Ужгорода або Закарпаття, кожна з них є такими собі міні-портретами цікавих, достойних історичних постатей, персонажів чи міфічних героїв, що у тій чи іншій мірі мали, чи мають вплив. Для туристів було розроблено спеціальний маршрут «Міні-скульптури Ужгорода». На пошук і огляд всіх міні-скульптур з використанням путівника піде 3,5 години часу.

1.   Скульптура миколайчику-помічнику Святого Миколая була встановлена першою з усіх, з ініціативи Ф. Шандора: у грудні 2010 року, яка символізує помічника Св. Миколая на перилах набережної річки Уж на пл. Театральній. Кажуть, якщо потерти носик міні-скульптурки Миколайчика, та загадати бажання, то воно обов'язково збудеться. Головне вірити у нього.

2.   Найменшу у світі копію статуї Свободи і одночасно найменший діючий маяк відкрито 27 липня 2011 року. У факелі, який тримає статуя, постійно працює лампочка. Скульптуру Свободка встановлено на перилах Консульських сходів, що ведуть з Православної набережної до пішоходного мосту.

3.   Бравий вояк Швейк розташований на перилах, які пробиті кулями воєнного часу. Швейк у правій руці тримає кнедлик і, лівою притримуючи шапку, замріяно дивиться вздовж річки Уж, чи то кудись у бік Карпат, а може просто віддає честь, промовляючи своє незабутнє «насмілюсь доповісти». Встановлений 10 липня 2012 року на перилах Київської набережної. Копія Швейка є в Одесі, Синевирський перевал, Ужгород-деца (Україна), Чехії (Оломоуц, Ліпніце, Кралупи), Словаччині (Гуменне), Польщі (Перемишль, Кельце), загалом десять.

4.   Вузол Кротона — перила зв'язані у вузол. Це — «вузлик на пам'ять», який буде присвячений силачу Кротону. У 2014 році, він приурочений до виходу однойменного українського фільму про силача. Вузлик Кротона знайдете за адресою: набережна Київська, 12 (неподалік Швейка).

5.   Угорський композитор Ференц Ліст. У січні 2017-ого Ференц Ліст «переїхав» з берега Ужа на берег Малого Ужа (на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка). Маленький пам'ятник Ференцу Лісту, який відкрили в травні 2012 року біля ужгородської Філармонії, пережив чи не найбільше пригод серед усіх міні-скульптур. Влітку, після сильної грози, гілка каштану впала на перила, розламавши їх на кілька частин: і та частина, на якій «сидів» угорський композитор, загадково зникла. Втім, незабаром скульптура була знайдена. На цьому нещастя не закінчились: у грудні невідомі пофарбували шматок труби у жовтий колір, а в перші дні 2013 року Ліста знову вкрали. За кілька днів комунальники знайшли скульптуру на березі річки і встановили її на місце. Однак у січні 2017-ого на звичному місті Ліста не виявилося, натомість фігурку можна знайти на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка, відразу за рестораном «Антресоль». Копія Ліста знаходиться в аропорті міста Будапешт та Чернівцях.

6.   Восени 2012 встановлено пам'ятник закарпатському художнику Гаврилові Глюку, який зображений в автомобілі ГАЗ-67, на якому він їздив до гір малювати картини. На задньому сидінні авто — мольберт, який підказує, що кермує автівкою саме художник. Згодом до скульптурної композиції Гаврило Глюк додали іменну дошку з написом на трьох мовах українській, угорській, англійській. Композиція знаходиться на вулиці Вакарова, 7.

7.   15 квітня 2013 на пл. Театральна, 8 поряд з Миколайчиком «пришвартувався» пароплав «Карпатія», який першим відгукнувся на сигнали «Титаніка» та врятував частину людей з нього. Скульптура з секретом: всередину можна помістити свічку, й ілюмінатори корабля будуть світитись наче там всередині є життя і нагадує про подвиги та жертви катастрофи «Титаніка».

8.   У травні 2013 року до тижня чеської культури було встановлено сімейство «Їглавських їжаків» (три скульптури), які є символом міста-побратима Ужгорода — Їглави, а також символом пива «Єжик», який варять в Їглаві. Скульптури відкрили мери обох міст. Їжачки оселилися на самому кінці металевих перил Київської набережної. Четвертий їжачок знаходиться в місті Їглава Чехія, а пятий поблизу Горянської ротонди.

9.   З листопада 2014 року на перилах набережної Незалежності в окулярах та навушниках «сидить» клавішник гурту Deep Purple Джон Лорд, спиною до вулиці Корзо. Скульптурку відкрили під знамениту пісню «Smoke on the water», яку виконав оркестр.

10.                   Бронзова фігурка Енді Ворхола «сидить» на металевих воротах біля Закарпатського обласного музею ім. Й. Бокшая. Скульптуру Енді Воргол презентували 6 грудня 2014 року на пл. Жупанатська, 3.

11.                   До 40-річчя відкриття головоломки кубика Рубіка було встановлено бронзовий кубик. Технічно можна вважати, що це і не міні-скульптура, бо виконана вона в натуральну величину. Новий міні-пам'ятник розмістили 22 грудня 2014 року недалеко від Свободки — на перилах сходів, що ведуть з Православної набережної до Пішоходного мосту. Тут, також розмістили вказівники із відстанню до європейських міст.

12.                   До дня народження австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта 27 січня 2015 року у внутрішньому дворику музичної школи ім. П. Чайковського по вулиці Волошина, 11 встановили міні-скульптуру на його честь, адже композитор жив і творив в період, коли Закарпаття перебувало в складі Австро-Угорської імперії.

13.                   На вулиці Івана Ольбрахта, 3 в останній день січня 2015 року було відкрито скульптуру останнього закарпатського опришка Миколи Шугая На перилах найстарішоі кав'ярні «Під замком» з гвинтівкою в руках «присів» славний розбійник про якого написав Ольбрахт у своєму романі «Микола Шугай — розбійник». Копія знаодиться на Синевирському перевалі.

14.                   На мурованій стійці вхідних воріт спеціалізованої словацькомовної школи № 4 в Ужгороді відкрили міні-пам'ятник сержанту американської армії русинського походження зі Словаччини Майклу Стренку. Він відомий тим, що був учасником бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні Другої світової війни, входив до групи солдатів, які піднімали прапор на Іодзімі. Скульптуру встановлено 17 лютого 2015 року на вул. Жупанатській, 10.

15.                   До дня народження відомого фокусника, ілюзіоніста Гаррі Гудіні 24 березні 2015 року на пл. Богдана Хмельницького, 2, перед входом до готелю «Ужгород» встановили міні-пам'ятник на його честь. Гаррі — угорець, народився у Будапешті. А його бабуся — мігрантка із села Йовря (нині — Сторожниця Ужгородського району). Гаррі — майстер неймовірних звільнень від найнадійніших пут і замків. Тому скульптуру встановили на металевий загратований постамент, сюди можна буде чіпати свої замки, які симовлізують проблеми, що у будь-якому випадку можуть бути вирішені. Бронзові руки фокусника теж у замках. Копія знаходиться в місті Будапешт.

16.                   Міні-скульптуру «Ейфелева вежа» було встановлено до Днів французької культури в Україні та з метою порятунку останнього старовинного ліхтаря Ужгорода на розі вулиць Капітульної та Духновича поруч з греко-католицьким собором на останньому старовинному стовпі в Ужгороді. Висота ужгородської копії Ейфелевої вежі складає всього 16 см, а вага — 1 кг чистої бронзи.

17.                   Найвіддаленіша від центру мініатюра розміщена біля входу у ресторан «Кілікія», що по вул. Дитяча, 1-г (на об'їзній дорозі, мікрорайон «Шахта») 08.12.2015 року. Скульптура «Маннекен піс» або «Хлопчик з чубом, що пісяє» знаходиться у символічному місці — на центральному європейському роздоріжжі: до Словаччини, 20 — до Угорщини і кілька сотень до 12 європейських столиць, які ближче, ніж Київ. Цікаво також, що саме в цей день популярний ресторан «Кілікія» відзначав свій дев'ятий День народження.

18.                   Скульптурну композицію «Малий Уж» або «Дві рибини» встановили на згадку про Малий Уж — невеличку річку, яка була притокою Ужа і протікала центром міста (сучасні вул. Підградськіа та Фединця) з XVI ст. до 1930-х років ХХ ст. Між Великим і Малим Ужем утворювався острів, на якому стояв замок. Відомо також, що на цій річечці був водяний млин, з борошна, яке тут мололи, ужгородці пекли свіжий хліб. На відміну від інших міні-скульптур, ця створена із нержавіючої сталі, кована, бо в Ужгороді скульптура була на той час розвинена не надто добре. Дві риби на жердині символізують Великий та Малий Уж, а їхня срібляста луска — це блискучі річкові хвилі. Встановили композицію 7 лютого 2015 року на ліхтарі на вулиці Фединця, на розі з провулком Гірчичне зерно.

19.                   До Дня свого народження Ужгород отримав чудовий подарунок — 3 міні-скульптури: Бейли Бартока, Винороба та Мухаммеда аль-Ідрісі. На набережній Ужа, навпроти будівлі Генерального консульства Угорщини, «оселився» Бейла Барток. Міні-пам'ятник відомому угорському композитору відкрили до 80-річчя від дня його смерті 25 вересня 2015 року на Православній набережній, 12. На маленькій табличці поруч із скульптуркою вказана частота угорського Радіо Барток (105.5), на якому часто лунають його твори. Копія знаходиться в місті Виноградово. У 2020 було встановлено оновлену скульптуру, яку зробив скульптор Роман Мурник.

20.                   Мініскульптуру «Виноробству» встановили під час святкування Дня міста на честь кращих виноробів України — закарпатських. 26 вересня 2015 року в центрі Ужгорода, відкрито міні-скульптуру князю Ференцу Ракоці ІІ, який у XVIII столітті полюбляв випити карпатського вина.

21.                   Мініскульптура Мухаммад аль-Ідрісі присвячена відомому арабському мандрівникові і географу, завдяки якому у 1154 році на карті Європи з'явилася перша згадка про Ужгород. Композиція виконана у вигляді столика, за яким, поруч із міні Мухаммадом, можна випити філіжанку кави біля книжкового магазину «Кобзар», що на вул. Корятовича, 1. Відкриття скульптурки 27 вересня 2015 року приурочили до Дня туризму, позаяк Мухаммад аль-Ідрісі був знаним мандрівником і об'їздив у давнину чимало земель. Скульптуру відновлено скульптором Романом Мурником.

22.                   14 грудня 2015 року на Православній набережній неподалік Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відкрили мініпам'ятник подружжю володарів Ужгородського замку — графу Міклошу Берчені та його дружині Крістіні Чакі.

23.                   Угорський художник Тіводар Чонтварі приїхав в Ужгород на ковзанах на Православну набережну, (відразу біля пішохідного мосту). Урочисте відкриття пам'ятника Тівадару Костка Чонтварі відбулося 10 березня 2016 року, а перехід на нове місце відбувся 5 липня 2023 року - у честь 170-річчя з дня народження художника.

24.                   7 травня 2016 року на кам'яному мурі Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33) встановили пам'ятник князю Лаборцю, який заснував місто над Ужем та Ужгородський замок. Лаборець був князем білих хорватів. Бронзовий князь Лаборець, скручений бронзовим шнуром і символічно прикріплений до металевого меча, є ніби його руків'ям. Таке символічне зображення князя нагадує про його трагічну загибель: Лаборця вбили нападники, утопивши в річці Ондава, яка зараз називається Лаборець (протікає через словацьке місто Міхаловці і впадає на території Словаччини у річку Уж).

25.                   25-ту річницю Незалежності України Ужгород зустрів новою тематичною міні-скульптуркою. Скульптура «Єдина» — це демонстрація єдності України, котру наче шоколадку, хтось так і хоче відкусити. Тож скульптура має вигляд плитки шоколаду, за формою вона повторює територію нашої держави. 24 серпня 2016 р. «шоколадку» встановили на кам'яній огорожі на площі Поштовій.

26.                   Нова скульптура (29.11.2016 р), яка розташована на Ботанічній набережній біля ужгородської філармонії та пішохідного мосту, присвячена мультиплікаційному Кукоцу — талісману карпатських рибалок. За легендою, перед риболовлею треба обов'язково потерти носик бронзового черв'ячка на хороший кльов. Носик спеціально зробили більшим, щоб надовше вистачило. Цей черв'ячок — персонаж популярного угорського дитячого мультфільму під назвою «Великий ри-ри-ри Рибалка», автором якого є графік, лауреат премії Кошута Ференц Шойдік. Хоч мультфільм і складається всього з 26 серій, але цього вистачило, щоб ціле покоління дітей полюбило цю казку. «Маленький черв'ячок» став уже 27 міні-скульптурою, що прикрашає Ужгород і щодня радує його жителів. Копія знаходиться в місті Будапешт. У 2020 було встановлено на новому місці, відновлену скульптуру зробив скульптор Роман Мурник.

27.                   В Ужгороді біля обласної філармонії 27.12.2016 року відбулося відкриття нової міні-скульптури — Ханукії.

28.                   Міні-скульптурку під назвою «Hallom» відкрили 17 вересня 2017 р. на честь дня народження Тивадара Пушкаша. Саме цьому угорському винахіднику належить розробка першої телефонної станції. Цікавим є той факт, що найпопулярніше телефонне привітання «алло» походить з угорського «hallom», що в буквальному перекладі означає — «чую». Саме це слово промовляв Пушкаш під час випробувань першої телефонної станції, його сім'я мала пряме відношення до Ужгорода. Міні-скульптурку розмістили біля входу до будівлі головного відділення «Укрпошти» (пл. Поштова, 4) в обласному центрі Закарпаття. 120 років тому в Ужгороді з'явився телеграфний зв'язок. На той час він з'єднував Ужгород з Будапештом.

29.                   11 листопада 2017 року до 100-річчя «Жовтневої революції» відкрили міні-скульптуру «Hasta la vista, Lenin». Це металевий вагончик, у якому замуровано бюст Володимира Леніна, встановили неподалік залізничного вокзалу. Ужгород був один із перших міст України, де прибрали пам'ятник Леніну. Ця символічна скульптура, якою всі бажаючі остаточно попрощаються з епохою «радянського вождя». До речі, у вагончику знаходиться справжній бюст В. І. Леніна — один із мільйона екземплярів, які за часів СРСР стояли чи не у кожному державному кабінеті. Мініскульптура «Hasta la vista, Lenin» стала 28-ю мініатюрною візитівкою обласного центру Закарпаття.

30.                   2 грудня 2017 року, в Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру. Тепер обласний центр Закарпаття прикрашають 30 міні-візитівок міста. Фігурку першого губернатора Закарпаття Георгія Жатковича встановили перед входом до будівлі Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая (пл. Жупанатська, 3), де колись розташовувалася місцева адміністрація — Жупанат. Приурочили відкриття скульптурки «Liberty Bell» до дня народження громадського діяча та першого губернатора Закарпаття, який народився 2 грудня 1886 року, а 2 грудня 1920 року в Ужгороді проголосили День свободи. Відтепер 2 грудня 2017 р. буде асоціюватися і з відкриттям міні-скульптури «Liberty bell». Мініатюрний Григорій Жаткович сидить на «дзвоні Свободи» — головному символові американської історії боротьби за незалежність від Великої Британії. Скульптор Михайло Колодко зберіг на легендарному дзвоні тріщину та викарбував слова з Біблії: «Нехай свобода буде проголошена через цілий світ усім жителям його!».

31.                   Ювілейною ж, 30-ю, ужгородською міні-скульптурою стала мініатюра «Лебедине озеро» на транспортному мосту через річку Уж. Маленький телевізор зафіксував зображення культового балету Петра Чайковського, який свого часу транслювали під час радянських переворотів. Презентували загалу «перший телевізор над Ужем» скульптор Михайло Колодко, туризмознавець Федір Шандор та ведуча обласного телебачення Ростислава Джумурат. Символічно, що телескульптурка знаходиться поблизу головної телевежі Закарпаття. Приводом до відкриття нової туристичної родзинки став Всесвітній день телебачення (21 листопада), який Генеральна Асамблея ООН проголосила у 1996 на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об'єднаних Націй. Фігурку у виді телевізора, на якому показують «Лебедине озеро» встановили на Київській набережній 21.10.2017 року.

32.                   4 травня 2018 р. оновлену огорожу дендросаду (вул. Ф. Ракоці, 3) поблизу Ужгородської міської дитячої лікарні прикрасили міні-скульптуркою. Це пам'ятник педагогу та великому любителю природи Іштвану Лаудону. Це вже 32 міні-скульптурка в Ужгороді. Подія присвячена 130-річчю саду Лаудона. Наприкінці ХІХ століття педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії Іштван Лаудон зробив подарунок місту — започаткував сад рослин, які привозив із подорожей у різні країни. Сад став унікальним не лише для міста: тодішній парк Лаудона вважався одним із найбільш унікальних в Австро-Угорській імперії. Сад простягався від вулиці Собранецької до нинішнього пам'ятника Пушкіну, налічував близько двох сотень екзотів. Із розбудовою міста сад Лаудона поступово забудовували, нинішній парк із десятком дерев — те, що від нього залишилося. Збереглися у парку і найбільше в Україні та найстаріше на Закарпатті гінкго, тис ягідний, кипарис болотний, сосна чорна (австрійська), криптомерія японська, магнолія Суланжа, бук лісовий, що зазвичай росте на висоті більше 300 м над рівнем моря, а тут — на 120-метровій висоті. Кілька дерев дендропарку входять до міжнародної Червоної книги. 2017-го біля дитячої лікарні посадили ще 2 екзотичні дерева, які росли колись серед насаджень Лаудона, але загинули приблизно у 70-х роках — кипарисовик Лавсона і тсугу канадську.

33.                   5 травня 2018 р. відбулося відкриття 33-го міні-пам'ятника. Скульптура розповідає про метеорит Княгиня — найбільший відомий метеорит в Європі, падіння якого зафіксоване в новітній історії. Пам'ятник метеориту Княгиня встановлений на пл. Ш. Петефі, на перилах навпроти цукрарні Валентина Штефаньо. Це не випадково, нещодавно його бренд почав виготовлення цукерок «Метеорит», якими він пригостив всіх, хто зібрався на відкритті міні-скульптури. А автобусна зупинка поруч тепер також названа на честь найбільшого європейського метеориту.

34.                   Скульптура «Наполеон» 34-та за ліком, яка з'явилася на початку липня 2018 р. на території пекарні «Дік», що на вулиці Коритнянській, має стосунок до гастрономічного тістечка. Адже в 60-х роках на Закарпатті, зокрема, неподалік Ужгорода, знімали фільм «Ватерлоо» про Наполеона. Хоч ця історична постать і не має напряму стосунку до обласного центру Закарпаття, але є впізнаваною для туристів.

35.                   28 жовтня 2018 року нова скульптурка з'явилася в Українсько-угорському навчально-науковому інституті УжНУ (мкр БАМ). Тут «поселили» відомого не лише угорцям поета Яноша Араня. Приурочили відкриття міні-скульптури до 55-річчя створення кафедри угорської філології в Ужгородському університеті та 10-річчя Українсько-угорського навчально-наукового інституту. Що стосується міні-скульптури Араня, то ця постать для угорських філологів — символ. Не так давно вони святкували його 200-й день народження.

36.                   1 вересня 2018 р. біля вхідних дверей Ужгородської дитячої школи мистецтв (пл. Ш. Петефі, 20) встановили 36-ту міні-скульптуру. Це скульптура Ференца Еркеля — угорського композитора, піаніста, диригента, засновника національної опери.

37.                   Родина ужгородських міні-скульптур поповнилася 38-ю знаковою фігурою. Цього разу на перилах Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, зайняв місце легендарний угорський поет, публіцист, критик та політичний діяч Ференц Келчеї. Історики стверджують, що творчість і діяльність поета значно вплинули на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі. Але найбільше Ференц Келчеї відомий як автор угорського національного гімну. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.

38.                   Пам'ятник з міні-копією «Святої корони» має вигляд прямокутного стовпа з чорного полірованого каменю, на якому угорською мовою зафіксовані основні історичні віхи, що стосуються предмету вшанування. Текст українською є на тильному боці постаменту, однак оскільки пам'ятник встановлено на газоні і заднім боком мало не впритул до огорожі, то ні побачити, ні прочитати його неможливо. у 1805 році корона перебувала в Ужгороді, Середньому, Мукачеві. Згори на камені встановили бронзову міні-копію корони Святого Іштвана на подушці — так, як цю угорську реліквію експонують зараз у будівлі парламенту Угорщини в Будапешті. Автором міні-корони є Михайло Колодко. Міні-корону встановлено біля Генерального консульства Угорщини в Ужгороді 19.03.2019 р.

39.                   Міні-скульптура «Іштван Дєньдєші — перлина Ужгорода». 25 серпня виповнилося 390 років з дня народження відомого поета Іштвана Дєньдєші. З цієї нагоди відкрили 40-ву міні-скульптуру у вигляді перлини в мікрорайоні Радванка, біля найстарішого житлового будинку Ужгорода. Скульптурну композицію виконали скульптори Роман Мурник та Степан Руснак.

40.                   Біля пам'ятника президенту Карпатської України Августину Волошину, що знаходиться в Ужгороді на набережній Незалежності, 9 в останній день березня 2016 року встановили міні-скульптуру «Воїни АТО». Коваль, який вдихнув життя в фігурки воїнів, побажав залишитись інкогніто.

41.                   Міні-скульптура «Кавовий ростер». Скульптор Андрій Возницький. Пам'ятник першому ужгородському кавовому ростеру, розташований на площі Фенцика.

42.                   Міні-скульптура «Закарпатський кіфлик», 42-га в Ужгороді. Кіфлик — це закарпатське печиво у формі загнутої підківки посипаної цукром-пудрою. Робиться з різноманітними начинками —- горіховою, маковою та з лекваром. Кіфлик відкрили 9.09.2019 р. на вулиці Собранецькій біля ТЦ «Дастор». Виготовляли двоє скульпторів Степан Руснак та Роман Мурник.

43.                   Міні-скульптура «Другет». 14 грудня 2019. Вона присвячена роду Другетів, що має франко-італійське походження, але мав безпосередній стосунок і до Закарпаття. З ним пов'язують заснування Ужгорода (Унгвара) як міста. Другетам також належали Невицький та Ужгородський замки. Місце для встановлення статуетки обрано не випадково (сквер біля хімфаку) — «Другет» дивиться на замок, а позаду нього знаходиться колишня гімназія, що носила його ім'я. Виготовляли двоє скульпторів Степан Руснак та Роман Мурник.

44.                   Міні-скульптура «Масарик». 21 грудня 2019. Символічно, що публічна міні — скульптура президенту Чехословаччини Масарику розташована коло ЗОШ № 3, що збудована саме за його сприяння, та була 100 ювілейною школою. Вона знаходиться на Набережній Незалежності, у мікрорайоні Галаго, що забудований у період входження сучасного Закарпаття у Чехословаччину. Її автори: скульптор Роман Муркник, та коваль Степан Руснак.

45.                   Міні-скульптура «Фрідман Мілтон». 18 грудня 2019. Її відкрили на вулиці Гойди. Родина видатного американського економіста Мілтона Фрідмана — вихідці із сучасного Закарпаття. Єврейська родина мешкала у тодішньому Береґсасі (нині Берегово). Сам Мілтон народився уже в Нью-Йорку у 1912 році. Цікаво, що він єдиний нобелівський лавреат із закарпатським корінням. Премію він отримав за патентування монетизації.

46.                   В місті Ужгород, 3 травня 2021 року, встановлено міні-скульптуру «Cipő», на честь музиканта і композитора Ласло Боді з відомого рок-гурту «Republic», який родився в Ужгороді. Скульптор Роман Мурник, меценат встановлення громадське об'єднання «АРМАДА КАРПАТ»(керівник Роман Мегела).

47.                   27 червня 1906 року в Ужгороді відбувся виступ всесвітньовідомого американського колективу «Дикий Захід» на чолі з Вільямом Фредеріком Коді на прізвисько "Баффало Білл. У грандіозному шоу тоді взяли участь близько 1300 людей та тварин. Після європейських столиць відвідини Ужгорода «Диким Заходом Баффало Білла» стали справжньою сенсацією. Міні-скульптуру «Дикий Захід Баффало Білла» створила скульпторка Емма Русин. Зображено: індіанець Сидячий Бик, Баффало Білл. Відкриття відбулося 6 липня 2021 року.

48.                   Міні-скульптура «Закарпатські чемпіони», присвячена місцевій команді з американського футболу «Ужгородські лісоруби», які тричі ставали Чемпіонами України в Суперлізі. Міні-пам'ятник зображує втомленого гравця-футболіста. Скульптура встановлена на кованому спортивному шоломі. Автор — Роман Мурник. Скульптурка розташована на виготовленому закарпатськими ковалями спортивному шоломі, на якому розважливо сидить бронзова фігура втомленого, але задоволеного спортсмена який щойно заніс переможний тачдаун. Міні-пам'ятник присвячений місцевій команді з американського футболу «Ужгородські лісоруби», яка є триразовим чемпіоном України в Суперлізі з американського футболу. Скульптурна композиція доповнена пішохідною доріжкою та двома флагштоками з прапорами України та США, які будуть оновлюватися на дні незалежності країн — 4 липня і 24 серпня.

49.                   Поблизу Горянської ротонди, 26 вересня 2021 року відкрито міні-скульптуру «Ротонда Св. Анни», що присвячена найстарішому діючому храму Закарпаття. На постаменті з місцевого андезиту встановлено бронзову скульптуру найстарішої частини ротонди, що розташова на розгорнутій книзі, Свята Анна покровителька книг і книгодрукування, з літерами Альфа та Омега. Меценат Василь Гомонай, скульптор Роман Мурник та коваль Степан Руснак, ініцатива о. Богдан Савула.

50.                   Міні-скульптура «торт Ужгород», встановлена 27 вересня 2021 поруч з біологічним факультетом УжНУ, з нагоди 10-ї річниці торта Ужгорода від кондитера Валентина Штефаньо, свята ХрестоВоздвиження та Всесвітнього дня туризму. Скульптор Роман Мурник.

51.                   15 липня 2022 року, в Ужгороді, поблизу мосту Масарика відкрили міні-скульптурку — відомий персонаж Кртчек — кріт із популярного чехословацького мультфільму, на якому виросли кілька поколінь закарпатців. Автор скульптурки — Роман Мурник. Мультфільму про крота виповнилося у 2022 році — 65 років. "Автором цього мультика є Зденек Мілер — чеський художник, ілюстратор. Мультик  став одним із символів Чехословаччини. Цей персонаж — кротик — боровся проти урбанізації. Місто на нього весь час наповзало і він був дуже актуальним у ту епоху, і залишається актуальним і зараз.

52.                   У День захисників та захисниць України, у День УПА, день козацтва та Покрови — 14 жовтня 2022 року, в Ужгороді відкрили міні-скульптуру «Наші козаки» — козакам Око, Грай і Туру — героям мультфільму, перша серія якого вийшла у світ 55 років тому. Скульптор — Роман Мурник. Міні-скульптурку встановили у скверику-альпінарії поблизу художнього музею в Ужгороді. Цікаво, що козаки озброєні сучасними озброєння: джавеліном, каскою та автоматом, а на їх плечах є номери: 1,2,8. Це номер закарпаської 128 бригади.

53.                   На залізничному вокзалі Ужгорода до Дня залізничника (4 листопада 2022 року), було відкрито традиційну для міста скульптурку «Валіза 2022 року», яка символізує собою ті миті історії коли Україна стала єдиною в собі через взаємну допомогу, терпіння та присвячена всім працівникам української залізниці які у важкі моменти надпотужно допомогли внутрішнім мігрантам, біженцям, ЗСУ, волонтерам дістатися до безпечних місць. Важка камінна валіза (з піщаника — символізує мільйони переселенців та воїнів України), з кованою залізною ручкою (символ залізної колії) з м'якою дитячою іграшкою зайчиком (водночас це, символ слабкої людини і символ щасливого випадку) є зафіксованим образом-миттю мігрантів на багатьох вокзалах світу. Скульптор — Роман Мурник.

54.                   31 грудня 2022 року в Ужгороді зявилася скульптура, що присячена знаменитому мему російсько-української війни «Професор з окопу». Бронзова скульптура бородатого солдата-професора УжНУ що з окопів читав лекцію студентам та став найвідомішим образом воїнів-закарпатців у світових мас-медіа. Скульптор — Роман Мурник. Поруч зі скульптурою стилізований ноутбук та горнятко кави.

55.                   15 квітня 1963 року, тобто 60 років тому, на державному телебаченні Угорщини, яке бачило все населення Закарпаття у період СРСР,  вперше вийшла телепрограма «Вечірня казка – Esti mese” з головний героєм ведмедиком Моці-Моцко (TV Maci ). Тоді ще зображення було чорно-біле, але ведмедик уже чистив зуби і сідав перед телевізором, потім після розповіді лягав спати. На цій позитивній телепрограмі виросло не одне покоління угорців та закарпатців. Творцем та “хрещеною мамою” цього героя-ведмедика, як і «Вечірньої казки», є угорська письменниця Агнеса Балінт, а лялькову фігуру зробив художник Ласло Сабо. Відкриття цієї міні-скульптури, скульптора Романа Мурника, яка стала першою встановленою в 2023 році, і загалом – 55 в Ужгороді, є символом дружби угорського та українського народів.


Київ[ред. | ред. код]

Проект, в рамках якого місто прикрасили "Котлета по-київськи", "Київські каштани" та інші, називається "Шукай", автором якого виступила екскурсовод Юлія Бевзенко. Поряд зі скульптурами розміщена табличка з QR-кодом, в якій міститься коротка інформація про скульптуру і її особливості. У Києві вже можна знайти такі скульптури:

- "Київський каштан" (вул. Хрещатик, 36, будівля КМДА)

- "Київський торт" (вул. Хрещатик, 29/1, будівля магазину "Рошен")

- "Київське сухе варення" (Андріївський спуск 2-д)

- "Київський екіпаж" (вул. Хрещатик, 15/4)

- "Перший електричний трамвай" (Спортивна площа, 1).

Полтава[ред. | ред. код]

У Полтаві також з'явилася одна міні-скульптура. У 2018 році на будівлі торгового дому "ЦУМ" з'явилася міні-скульптура Енея з "Енеїди" Івана Котляревського. Її виготовили на благодійні кошти полтавців. Енея створив ужгородський скульптор Михайло Колодко – автор переважної більшості українських міні-пам'ятників. Під скульптурою розмістили монетку з тризубом і написом: "На фарт". Існує думка, якщо потерти монетку, то всі справи підуть в гору.

Одеса[ред. | ред. код]

Одеса не могла обійтися без міні-скульптур. Так на розі Дерибасівської та провулку віце-адмірала Жукова з'явився бравий солдат Швейк. Історія про те, чому Швейк з'явився саме в Одесі трохи заплутана, але все зводиться до того, що Швейк прочитав некролог про власну смерть, яка ніби як сталася в одній з пивних Одеси. Зазначимо, що міні-скульптуру Швейка неодноразово крали, проте завжди знаходили і повертали на місце

Маріуполь[ред. | ред. код]

Новими арт-об’єктами міста біля моря стали 6 міні-скульптур, праобразом до створення яких став образ архітектора Віктора Нільсена. Він на початку ХХ століття був міським архітектором, створив багато ключових будівель Маріуполя, в тому числі й архітектурний символ міста – Вежу. Досить легендарна постать. Тож арт-об’єкти зображують уявного містянина початку ХХ століття, в окулярах, з вусами, який знаходиться у ключових місцях історичного центру міста. Між ними є наземні знаки, за якими можна слідувати не тільки від скульптури до скульптури, а й до важливих історичних локацій туристичного маршруту старою частиною міста “Історична прогулянка Маріуполем”, яким може пройтися кожен.

Тож, нові міні-скульптури чекають на своїх відвідувачів:

- Біля водонапірної вежі. Тут скульптура створена у вигляді людини з піднятою долонею, яка вітає кожного. Адреса: вул. Архітектора Нільсена, 34.

- На Театральній площі біля Драматичного театру. Театра та сквер біля нього – улюблене місце для відпочинку та чудова локація для проведення загальноміських свят. Тож встановлення скульптури тут було обов’язковим. Адреса: Театральна площа, 1.

- У внутрішньому дворику палацу культури “Молодіжний”. Будівля старовинна, має багато легенд та таємниць. У дворику розташована репетиційна театрального колективу. Туди можна потрапити пн-пт з 9.00 до 16.00.Адреса: вул. Харлампіївська, 17/25.

- Біля індустріального технікуму. Ця скульптура знаходиться на колоні біля входу до навчального закладу та читає книжку. Студенти вважають її покровителем навчання. Адреса: вул. Георгіївська, 69

- Біля будинку архітектора Нільсена. Тут уявний “Нільсен” у халаті та горнятком кави дивиться на головну арку Міського саду, який розташований поруч. Адреса: вул. Семенишина, 49.

- Навпроти входу до залізничного вокзалу. Тут міні-скульптура сидить на валізах ніби зустрічаючи та проводжаючи мандрівників.

Львів[ред. | ред. код]

  1. У перший день липня 2018 року у Львові було встановлено вроцлавського гномика. Це відбулося під час візиту до Львова мера польського міста Вроцлав – Рафала Дуткевича. У Вроцлаві гноми – є справжнім символом міста, а відтепер у місті Лева буде згадка про польське місто-партнер.


2. Пам’ятник маленькій жабці – “невинній жертві науки від вдячних студентів” – знаходиться на другому поверсі медичного факультету №2 Львівського національного медичного університету – навпроти головного корпусу.