Княгиня (метеорит)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КнягиняPicto infobox astronomy.png
Метеорит «Княгиня».jpg
Тип Хондрит
Клас Звичайний хондрит
Група L/LL5[1]
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська обл., Вели́коберезнянський р-н., с. Княгиня
Координати 48°54′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 48.900° пн. ш. 22.400° сх. д. / 48.900; 22.400Координати: 48°54′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 48.900° пн. ш. 22.400° сх. д. / 48.900; 22.400[1]
Спостереження падіння Так
Дата падіння 17:00, 9 червня 1866 р.
Вага 500 кг
Кількість Понад 1200
Площа розсіювання Так
Інші назви Knyahinya, Kniaginia

Княгиня — кам'яний метеорит (хондрит, група LL5), загальною вагою понад 500 кілограмів. Є найбільшим з-поміж знайдених в Європі метеоритів у новітній історії. При проходженні щільних шарів атмосфери його було видно у формі яскравого боліда над територією сучасної Словаччини, містами Ліптовський Мікулаш, Шариш, Земплин і Пряшева. Подолавши близько двохсот кілометрів, приблизно о 17:00 9 червня 1866 року він вибухнув на висоті 40 км над с. Княгиня (Україна, Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н.), розпавшись на більш ніж 1200 шматків, чим викликав короткочасний метеорний потік. Осколками обсипало значну площу в радіусі до 5 км. Основна маса метеоритного тіла (імовірно ядро), вагою в 279 766 грамів приземлилася у восьми кілометрах від с. Княгиня, на схилі гори Стінка (1078 м) в урочищі Чорні Млаки.

Через кілька днів цей осколок був знайдений жителем с. Княгиня Василем Крив'яником на глибині близько 2 метрів. При падінні ядро ​​розпалося на дві майже однакові частини, вагою 141833 і 137933 грамів, а від останнього шматка відколовся ще осколок вагою 2350 грамів. Незабаром про знахідку дізнався лісничий Великого Березного Антон Покорний. За його словами, він викупив у Крив'яника знайдений метеорит «за два воли, які той сам вибрав». Згодом, Покорний сам вигідно перепродав його Віденському імператорському музеєві (сучасний музей природознавства), в якому метеорит зберігається і досі.

У грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про Княгиню, які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії. Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті», листування між Чарлзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом (Otto Hahn — не плутати з фізиком Отто Ганом). У ній, зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880). Зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував сам Жюль Верн.

Закарпатською телекомпанією «М-Студіо» було знято документальний фільм про метеорити краю і, зокрема, про метеорит Княгиня. Пошук уламків триває досі, про недавню знахідку свідчить лот на інтернет-аукціоні жителя м. Берегова — шматок вагою 164 грами, ціною в 4500 доларів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (англ.)Knyahinya. The Catalogue of Meteorites. National History Museum. 

Посилання[ред. | ред. код]