Користувач:Aced/Спікер Палати представників США

Спікер Палати представників США — головна посадова особа Палати представників Сполучених Штатів Америки, нижньої палати Конгресу США. Ця посада була заснована у 1789 році Статтею І Конституції США. Спікер є політичним та парламентським лідером Палати представників, а також одночасно її головною посадовою особою та очільником адміністрації Палати. Спікери також виконують різноманітні адміністративні та процедурні обов'язки. Традиційно посаду Спікера Палати представників обіймає лідер партії більшості. Зважаючи на ролі та обов'язки Спікера Палати представників, він зазвичай не головує під час парламентських дискусій — натомість цю роль виконують представники лідерства партії більшості; також Спікер не бере регулярної участі в дебатах і голосуваннях.

Попри те, що Конституція формально не вимагає від Спікера Палати представників бути обраним членом цієї інституції, наразі всі спікери в історії Палати представників обиралися з числа її членів. У лінії спадкування президентських повноважень Спікер займає другу позицію — після віце-президента і перед Тимчасовим президентом Сенату.

Наразі посаду Спікера обіймає конгресмен із Вісконсина Пол Раян, представник Республіканської партії. Він був обраний на цю посаду 29 жовтня 2015 року і є 54-им Спікером в історії Палати представників США.

Процедура обрання

Палата представників обирає Спікера першого дня скликання кожного нового Конгресу — а також у випадку смерті або відставки чинного Спікера. Клерк Палати представників оголошує процес висунення кандидатур; найчастіше є дві кандидатури, по одній з кожної партії (при цьому партії зазвичай домовляються про свою кандидатуру заздалегідь). Потім Клерк оголошує голосування, під час якого кожен член Палати вказує прізвище кандидата, якого він підтримує. Члени Палати не зобов'язані голосувати лише за оголошені кандидатури і можуть проголосувати за будь-яку людину, причому не обов'язково члена Палати. Також учасники голосування можуть утриматися.

Попри відсутність формального правила, протягом всієї історії традиційно склалося так, що обрана Спікером особа повинна отримати абсолютну більшість всіх голосів, відданих за конкретних людей (тобто не враховуючи членів Палати, котрі утрималися). Якщо жоден кандидат не здобуває абсолютної більшості, то голосування повторюється до того моменту, поки Спікер не буде обраний. Останнього разу така ситуація трапилася у 1923 році, тоді Спікер був обраний із дев'ятої спроби.

Нового Спікера приводить до присяги Старійшина (англ. Dean) Палати представників США — особа, що найдовше служить членом Палати.

Згідно з сучасною практикою, Спікер обирається партією більшості з-посеред її ключових лідерів або у випадку появи вакансії (тобто смерті чи відставки попереднього Спікера), або коли змінюється партія більшості. Найчастіше Спікерами стають колишні лідери партії меншості (англ. minority leader; коли партія меншості здобуває більшість — оскільки лідер партії меншості уже є найвищою посадовою особою в цій партії та зазвичай претендентом на спікерство) або лідери партії більшості (англ. majority leader; коли попередній Спікер покидає свою посаду і з урахуванням того, що лідер партії більшості є другою за старшинством посадовою особою в партії після Спікера). У минулому сильними кандидатами на спікерство були також керівники впливових постійних комітетів.

Від членів Палати очікується, що вони голосуватимуть за кандидата від своєї партії. Якщо вони цього не роблять, зазвичай вони віддають голос за іншу людину з їхньої партії чи утримуються. Голосування за кандидата з іншої партії часто тягне за собою серйозні негативні наслідки, включаючи позбавлення звань та посад. Востаннє такий випадок трапився у 2000 році, коли демократ Джеймс Трафікант з Огайо проголосував за республіканця Денніса Гастерта. У відповідь на це керівництво Демократичної партії позбавило Трафіканта всіх його привілеїв та посад у комітетах.

Якщо партія Спікера втрачає контроль над Палатою після чергових виборів, і Спікер та лідер більшості зберігають своє місце в ієрархії лідерства, вони обіймають посади лідера меншості й парламентського організатора англ. whip меншості відповідно. Оскільки партія меншості історично має на одну лідерську позицію менше (за відсутності посади Спікера), це може спричинити змагання за залишкові керівні посади. Після втрати більшості у Палаті внаслідок парламентських виборів 2010 року Демократична партія створила позицію заступника лідера демократів (англ. Assistant Democratic Leader), щоб уникнути цього змагання. Більшість Спікерів, чия партія втрачала контроль у Палаті, не поверталися до лідерства партії — однак чинний лідер меншості Ненсі Пелосі є прикладом колишнього Спікера, яка зберегла лідерську позицію в партії після втрати парламентської більшості на виборах 2010 року.