Користувач:Aceoflife/The Bell Curve

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«The Bell Curve: Intelligence and Class Structure in American Life»
АвторРічард Херрнстайн[en] , Чарльз Мюррей (політолог)
КраїнаСполучені Штати Америки
Моваанглійська
ЖанрСоціологічне дослідження
Видано1994 (Free Press[en])
Сторінок845
ISBN0-02-914673-9 (англ)


Дзвоно-видна Крива: Інтелект і Класова Структура в Американському Житті (англ. The Bell Curve: Intelligence and Class Structure in American Life) — книга опублікована в 1994 році американськими психологом Річардом Херрнштейном і політологом Чарльзом Мюрреєм. У цій праці, автори стверджують, що на людський інтелект істотно впливають як успадковані фактори, так і фактори навколишнього середовища, і інтелект є набагато кращим провісником багатьох персональних динамік ніж соціально-економічний статус батьків. Прикладами таких динамік є фінансові доходи, продуктивність праці, зачаття дітей поза шлюбом, а також участь в злочинній діяльності. Автори також стверджують, що люди, з високим інтелектом, так звана «когнітивна еліта», стають відокремлені від людей з середнім і інтелектом нижче середнього. Книга була суперечливою, особливо там, де автори писали про расові відмінності в інтелекті та обговорювали наслідки цих відмінностей.

Незабаром після публікації, багато людей згуртувалися як в критиці так і в захист книги. Ряд критичних публікацій були написані у відповідь на книгу.

Короткий зміст

[ред. | ред. код]

The Bell Curve, опублікована в 1994 році, була написана Річардом Херрнстейном і Чарльзом Мюрреєм щоб пояснити відмінності в інтелекті в американському суспільстві, попередети про деякі наслідки цих відмінностей, і запропонувати соціальну політику для пом'якшення найгірших можливих наслідків. Назва книги походить від колоколо-образної форми кривої нормального розподілу коефіцієнта інтелекту (IQ) в суспільстві.

"Введення"

[ред. | ред. код]

Книга починається з введення, в якому розглядається історія концепції інтелекту починаючи з Френсіса Гальтона і закінчуючи сучасністью. Введення Спірменом поняття загального фактора інтелекту та інші ранні досягненя в області дослідження інтелекту обговорюються поряд з розглядом зв'язків між тестуванням інтелекту і расовою політикою. 1960-ті роки ототожнюються з періодом американської історії, коли соціальні проблеми все частіше пов'язані з силами поза межами індівідуума. Херрнстайн і Мюррей стверджують що такий соціальний рух за рівність конфліктує з індивідуальними відмінностями людей джерелом яких є біологія.[1]

У введенні автори констатують шість научно аргументованих припущень:[2]

  1. Існує таке поняття, як фактор загального інтелекту (g factor), який є різним у різних людей.
  2. Всі стандартизовані тести академічних здібностей або досягнень в деякій мірі заміряють цей загальний фактор, але тести IQ спеціально призначені для цієї мети заміряють його найбільш точно.
  3. Коефіціент IQ приблизно відповідає тому що люди мають на увазі, використовуючи слова «розумний» або «кмітливий» в повсякденному житті.
  4. Бали IQ стабільні, хоча і не цілком, протягом більшої частини життя людини.
  5. Правильні процедури тестування IQ не мають упередженя проти соціальних, економічних, етнічних чи расових груп.
  6. Інтелектуальні здібності істотно спадкові, не менше ніж на 40 відсотків і не більше ніж на 80 відсотків.

"Частина I. Виникннення Інтелектуальної Еліти"

[ред. | ред. код]

У першій частині книги Херрнстайн і Мюррей окреслюють як американське суспільство було перетворено в 20-му столітті. Вони стверджують, що Америка перетворилася зі суспільства, де соціальне походження в основному визначило соціальний статус, в суспільство, в якому інтелектуальні здібності є провідним фактором, що визначає статус.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Intelligence, Genes, and Success: Scientists Respond to The Bell Curve Bernie Devlin et Al ISBN 0-387-94986-0
  2. Richard J. Herrnstein; Charles Murray (11 May 2010). Bell Curve: Intelligence and Class Structure in American Life. Simon and Schuster. с. 22—23. ISBN 978-1-4391-3491-7.

Посилання

[ред. | ред. код]