Чарльз Мюррей (політолог)
| Чарльз Мюррей | |
|---|---|
 | |
| Народився |
8 січня 1943 (81 рік) Ньютон[1][2] |
| Місце проживання | Фредерік |
| Країна |
 США |
| Національність | Scotch-Irish Americansd |
| Діяльність | політолог, соціолог, автор(ка), письменник, white nationalist |
| Alma mater |
Массачусетський технологічний інститут (1974) Гарвардський коледж (1965) Гарвардський університет |
| Галузь |
політологія, соціологія, історія науки |
| Заклад | Американський інститут підприємництва |
| Науковий керівник | Lucian Pyed |
| Членство | Корпус миру (1967) |
| Відомий завдяки: | The Bell Curve, Losing Ground, Human Accomplishment, Coming Apart |
| У шлюбі з |
Suchart Dej-Udom; Catherine Bly Cox |
| Нагороди |
Irving Kristol Award (2009) Kistler Prize (2011) |
 Висловлювання у Вікіцитатах Чарльз Мюррей у Вікісховищі | |
Чарльз Алан Мюррей (англ. Charles Alan Murray) (нар. 8 січня 1943) — американський політолог, автор, коментатор і експерт.
В 40 років він став відомим, завдяки своїй роботі Losing Ground: American Social Policy 1950–1980[en], яка була написана в 1984 році. В цій книзі обговорювалася система соціального забезпечення США. Також відомою є його спірна книга The Bell Curve, написана з Richard Herrnstein[en] в 1994 році, в якій говорилося що інтелект є найкращим показником багатьох факторів, в тому числі фінансових доходів, продуктивності праці. Чарльз Мюррей написав багато книг на тему ‘’Що значить бути Лібералом’’, зокрема такі твори: A Personal Interpretation (1996), Human Accomplishment: The Pursuit of Excellence in the Arts and Sciences[en], A Plan to Replace the Welfare State (2006), також писав про тогочасну освіту: Four Simple Truths for Bringing America's Schools Back to Reality in 2008.
Статті Мюррея публікувались в журналах Commentary[en], The New Criterion[en], The Weekly Standard[en], Вашингтон Пост, Уолл-стріт джорнел, і Нью-Йорк Таймс. В даний час він науковий співробітник Американського Інституту Підприємництва у Вашингтоні, округ Колумбія.
Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]
Мюррей — шотландсько-ірландського походження, народився в місті Ньютон, штат Айова[3][4], він був республіканцем. Чарльз є сином Frances B. (уроджена Patrick) та Alan B. Murray, директор Maytag Company. Він належав до так званої інтелектуальної молоді, любив читати книги, був жартівником. Бувши підлітком, він грав в більярд в клубах для малолітніх злочинців, а один раз спалили разом з товаришами хрест поруч з поліційною дільницею.
Мюррей позитивно ставився до розробленої програми тестів SAT, адже «Ще в 1961 році, цей тест допоміг вступити в Гарвард з маленького містечка штату Айова, даючи мені можливість показати, що я міг би конкурувати з учнями з Ексетера і Ендовері», пише Мюррей. Однак, в опублікованій в Нью-Йорк Таймс, 8 березня 2012 року, статті, Мюррей запропонував виключити тест SAT для вступу в коледж, зазначивши, що SAT «став символом нового вищого класу привілеїв, бо люди кажуть, що високі бали купуються коштом приватних шкіл і різноманітних, недешевих програм підготовки до іспитів».
Мюррей отримав ступінь бакалавра в галузі історії в Гарварді в 1965 році й докторський ступінь в галузі політології з Массачусетського технологічного інституту в 1974 році.
Корпус миру (волонтерська програма)[ред. | ред. код]
В 1965 р. Мюррей відправився в Корпус Миру в Таїланд, де перебував 6 років. На початку свого перебування за кордоном Мюррей мав роман зі своїм тайсько-буддійським інструктором. Suchart Dej-Udom дочка багатого тайського бізнесмена, яка ''народилася з однією рукою і досить гострим розумом''. Згодом Мюррей запропонував їй одружитися, надіславши їй повідомлення, і їхній шлюб відбувся на наступний рік. ''Я одружився з однорукою буддисткою'', — сказав він.
Також йому дуже сильно подобалась Азія. ''Двоє з моїх дітей наполовину азійці. Я завжди думав, що китайські та японські цивілізації являли собою вершину людського досягнення в певних областях" — говорив Мюррей.
''По суті, більшість з того, що ви читаєте в моїх книгах, я вивчав в тайських селах'', він продовжував, '' перебуваючи в селах я був вражений невідповідністю між тим, що думали в Бангкоку, що потрібно для села, і між тим, що жителі села хотіли від уряду.''
Свою роботу в Корпусі Миру і подальше соціальне дослідження для фірм, пов'язаних з урядом США, в якому він виступав також проти бюрократичного втручання в життя тайських жителів, він використав для захисту докторської дисертації в галузі політології в Массачусетському технологічному інституті.
Розлучення і новий шлюб[ред. | ред. код]
Шлюб Чарльза Мюррея з Suchart Dej-Udom був нещасним протягом багатьох років. І після чотирнадцяти років шлюбу Мюррей розлучився з Dej-Udom. Три роки потому він одружився з Кетрін Блай Кокс (1949 р.,н., Ньютон, штат Айова), викладач англійської літератури в університеті Рутгерса.[5] Кетрін була шокована, коли побачила його консервативний погляд на життя. Вона дуже сумнівалася в ньому, і довгий час не могла з цим змиритись.
Мюррей має чотирьох дітей, по двох від кожної дружини, і тісно спілкується з двома сім'ями.
Мюррей також підтримує одностатевий шлюб.[6]
Дослідження[ред. | ред. код]
Мюррей почав дослідницьку роботу в Американському інституті Наукових Досліджень (American Institutes for Research, AIR)[en], одній з найбільших приватних науково-дослідних організацій в області соціальних наук. З 1974 по 1981 рік, він працював в AIR і зрештою стає керівником політологів. З 1981 по 1990 рік працює у Манхеттенському інституті, де пише свою книгу Losing Ground, яка значно вплинула на проведення реформ в 1996 році в Сполучених Штатах Америки.
У березні 2009 року він отримав вищу нагороду АЕІ — премію Irving Kristol Award[en].
The Bell Curve[ред. | ред. код]
Bell Curve: Структура інтелекту в американському житті (1994) є спірним бестселером, який Чарльз Мюррей написав з професором Гарвардського університету Richard J. Herrnstein. Його головна думка в тому, що інтелект є провідником багатьох факторів, в тому числі фінансових доходів, продуктивності праці, незаміжньої вагітності, а також злочинів. Крім того, в книзі стверджується, що люди з високим інтелектом є відокремлені від загального населення, а саме від тих які мають середній і нижчий рівень інтелекту, і що це небезпечна соціальна тенденція. Мюррей казав: '' Я був зацікавлений вивченням інтелекту людей, і вирішив про це написати книгу''. Пізніше Мюррей дізнався, що Richard J. Herrnstein теж був зацікавлений цією темою, і Мюррей вирішив приєднатись до нього, і разом вони написали цю книгу.
Відмінності людських груп[ред. | ред. код]
Погляд Мюррея на відмінності людських груп був найбільш спірним.
У статті опублікованій в 2005 році під назвою ''Де жіночий Айнштайн?'', Мюррей заявив, що ''жінки не були настільки відомими як у філософії (на відміну від чоловіків), так і в точних науках, а саме в математиці". Мюррей казав, що число великих жінок-математиків становить два (Еммі Нетер, і Софія Ковалевська). У 2014 році він додав: ''Я буду дотримуватись цього, до тих пір поки хтось мені не докаже зворотнє''[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://web.archive.org/web/20151226053908/http://timerime.com/en/event/349477/New+Right/
- ↑ http://www.deseretnews.com/article/765552272/Coming-Apart-2-Author-points-out-the-widening-chasm-between-haves-have-nots.html?pg=all
- ↑ The Inequality Taboo, by Charles Murray. www.bible-researcher.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ Magazine, regenstein@mindspring.com,Jewish. The Secret of Jewish Genius. www.jewishmag.com. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ Cox, Catherine Bly. Papers of Catherine Bly Cox, 1962-1967: A Finding Aid. oasis.lib.harvard.edu. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ Freedom to Marry, Freedom to Dissent: Why We Must Have Both | RealClearPolitics. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 11 жовтня 2016.
- ↑ FWhere Are the Female Einsteins?. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографія в Американському інституті підприємництва [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Мюррея, 6 лютого 2005 року [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Booknotes інтерв'ю з Мюрреєм на The Bell Curve , 4 грудня 1994 року
- «10 запитань для Чарльза Мюррея.»
- Англомовна стаття у вікіпедії
- Інтерв'ю з Чарльз Мюррей по Carlisyle Джонсо [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Чарльз Мюррей, доктор Honoris Causa [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] з Universidad Francisco Маррокін
- Що таке справжня освіта? [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Короткий інтерв'ю з Луїс Фігероа
|
